Частина 2

88 8 3
                                    

Чонгук ще ніколи не бачив стільки їжі у холодильнику. Кім живе один, навряд усе з'їдає та багато чого викидає.

- Яке  марнотратство,- говорить сам до себе Чон,- що ж можна приготовити,- задумався. Хлопця мама вчила готувати, він завжди допомагав їй на кухні, більше навіть не через почуття жалю до труда старшої людини, а просто через те, що подобається. Але зазвичай це були звичайні страви, як кімчі, або куксу. Чон не думає, що Кім таке їсть.  Він би міг зайти в інтернет, але телефона у хлопця не має.  Згадав, що бачив ноутбук в Техьоновій кімнаті та вирішив найти його. Згодом відкрив, але акумулятор  був на нулі, вирішив знайти зарядку, ще не знаючи яка це помилка. Вперше, що йому прийшло в голову - відчинити шухляду, там було багато дрібничок: окуляри, наручні часи, пістолет, одеколон, СТОП, ЩО??

- Хіба можна тримати таке біля ліжка,- Чон швидко зачинив та вирішив на цьому завершити свої пошуки,- Приготую те, що вмію. Це вже його проблеми, чи буде він їсти.

Продуктів справді багато, тому хлопець недовго думаючи почав готувати. Через 2-3 годинки стіл був накритий: юкгечжан (гострий корейський суп), якпаб (солодка рисова каша), хе (рагу з тонких скибочок риби або м'яса), підсмажені овочі.

Якби ж у хлопця був телефон, щоб запитати, коли Кім приїде, але його не має, тому він вирішив трішки прилягти на диванчик. День сьогодні справді виявився насиченим. 

Чонгук прокидається від промінчиків сонця, які світять йому прямо в лице, трішки пожмурився  та усвідомив, що він заснув, та видимо на довго. Оглянувшись, хлопець побачив записку на маленькому столику: " Це було дуже смачно, у тебе талант".  Не по власній волі він почав усміхатися та проговорив у слух:

- Не думав, що це так приємно, коли тебе хвалять,- вдарив себе по лобі. 

- Гаразд, тоді буду робити це частіше,- позаду чується вже знайомий голос.

- Не знав, що ти в дома,- Чонгук  побачив напівголого Техьона, який був прикритий лише рушником, а другим витирав волосся. Чон різко обернувся.

-  Скоро звикнеш, я не дуже люблю ходити у себе в дома в одежі. Це місце, де я маю відпочивати та отримувати лише позитивні емоції, запам'ятай це,- Кім став ближче. 

- А, добре. Ви ще не лягали спати? Зараз четверта ранку, навряд ви проснулися,- Чонгук дивиться на підлогу.

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Jun 01, 2023 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Перецвіла сакураWhere stories live. Discover now