Вибір породжує наслідки

Ознайомчий фрагмент

Від автора

Я ні в якому разі не романтизую жодні події в цій книзі. Тут присутні жорстокі та негуманні способи вбивства – згадки про братські могили та дію хімічних речовин – психологічний тиск та маніпуляції, що відбуваються як спосіб помсти та дія системи, до якої звикли герої. Проблема людської та міжрасової боротьби не підлягає романтизації.

Якщо ви чекаєте на ярко виражену романтичну лінію, її немає. Між героями присутня закоханість, близькість, одностороннє кохання та одержимість, а також їх нездорове втілення. Також присутні прояви стокгольмського синдрому (закоханість жертви у кривдника, який може наносити як фізичний, так і психологічний біль та тиск). Думаю, ви одразу зрозумієте, між ким, коли будете читати. Якщо ж подібне відбувається у реальному житті – тікайте від людей, які проеціюють подібне на вас.

Прошу, якщо вам важко читати подібного роду тексти й це викликає в вас негативні почуття, не потрібно продовжувати. Ваше ментальне здоров'я важливіше.

Запах крові в'їдається в легені терпким залізом, і якби не страх, що охопив моє тіло, мене б точно знудило.

Мій погляд був прикутий до темних плям на підлозі, які я залишила за собою, не знаючи пройшовши по великій в'язкій калюжі, а також ще однієї попереду. Якби не сяйво вечірнього сонця з вікна та цей запах, я навряд чи б зрозуміла у напівтемряві, що це насправді таке. А я боялася навіть вдихнути у цій тиші, не те що увімкнути світло в будинку, аби розвіяти сумніви та здогадки, що ж навколо відбувається.

Я затрималася лише на годину, а зустріла мене не моя сім'я за запашною вечерею, а результат безжалісної бійні.

Батьки казали, щоб ми жили як люди, стримували себе, вчилися контролювати силу. Але це збіса важко, коли твій організм росте і навіть у людських підлітків у цей час всередині штормить від гормонів. Втім я навчилася стримувала коротке гарчання, коли була незадоволена, адже люди не роблять це у парі з шипінням. Навіть вдома розвивала цю звичку, аби одного разу не забути й не видати себе.

В той самий час моя наймолодша сестра тільки почала перетворюватися на ходячу бомбу, так само як і середня. Я, як старша, взяла на себе тягар «прикладу».

– Як же він дістав! – Емма роздратовано кинула свій телефон на моє ліжко, на якому сиділа, поки я підмальовувала свої губи олівцем біля дзеркала. – Чому хлопці такі дурні Айро?