Ранок ^десь восьма година Чого так рано? ммм не знаю.)) Я вмилась випили каву і на пробіжку. Ого хтось тут за здоров'я подумав, невже це та сама лінива Аня. Так знову відволіклася, продовжуємо. Через годину готую сніданок і починаю писати Джессі.
~переписка~
Привітик, це Аня)
Привіт, я вже подумала, що не напишеш. Я рада що написала 😊
Хах) Вибач вчора заморилась
Я не ображуюсь, все добре
Може в парк, сьогодні? Чи в тебе є плани?
Нема) Якщо дозволять...
Напишеш мені тоді 😘
Звичайно, подружко🥰😊
~кінець переписки~
Поснідала, помила посуд і може до Макса. Щоб одягнути....
К сожалению, это изображение не соответствует нашим правилам. Чтобы продолжить публикацию, пожалуйста, удалите изображение или загрузите другое.
І таке зійде... Так зараз майже десята то , чому б не піти пошопитися? Як на мене гарна ідея))
13:35 Я заношу пятий пакет Ти: Тепер до Макса. Десь через хвилин 30, я в палаті розмовляю з Максом про все на світі. Мова пішла про роботу тут і чому він приїхав, якщо не хотів виїджати. Як з'ясувалось він фотограф, якого відправили замість більш освічуваного. А той не поїхав із-за зламоної ноги.
М: То я приїхав заради цього "надважливого" балу. На яку потрібно знімати якусь сімейку голлівудських зірок. Бал перенесли на наступний понеділок і навряд чи я зможу бути присутнім... Ти:В сенсі, ти ж заради цього приїхав. Лікарі казали, що здоров'я в нормі і випишуть після завтра... М:Це тут не до чого.... Ти:Тоді яка ж причина? М:Пара... Треба йти в парах...... Хммммм- він задумчиво дивився мені в очі. Тільки я хотіла висказати недовольство, що до ситуації в якій він погруз... Серйозно - приїхав-> збила вантажівка->бал перенесли->про пару нічо не сказали. Але він перебиває мої думки М: Підеш зі мною, будь ласка! Прошу, прошу прошу. Ти: Що??! Ааа... ем я М:Прошу Після години вмовлянь я здалася і погодилась.
Через деякий час мені дзвонить Джессі. Зустрівшись у парку ми гуляли аж до восьмої. Ідучи до її дому я розповідала про бал на який запропонував піти Макс, точніше вимолив.
Джессі->Д
Дж: Можливо в мене теж вийде побувати там, але навряд чи мій брат дозволить. Эйд: Навряд... Ми вже були поруч двоповерхового будинку , де на порозі стояв той самий юнак. Посміхаючись він почав підходити до нас. Эйд:Привіт, впевнений ти мене знаєш, я не проти- він розставив руку для обіймів Ти:Вибачай, але я знаю лише що ти брат Джессі.
На секунду розгубився, потім насупив брови і послав Джесс додому. Я теж хотіла піти, але мене хватає за руку і я падаю сильно вдарившись головою. Темнота....
<Твою на ліву, як голова болить то аааа. Де я?> <Мене викрали?>прям як в кіно... Не тупи ти впала і...
___________________________________ Вибачаюсь за помилки)
