Я позбираю всі каштани,
Що лежать у різних кутках планети.
Я зірву усі квіти,
Що ростуть на сусідній клумбі.
Може й трохи потоптані, але такі як є,
Вибач за це.
Перерахую всі зірки на небі,
Проте звичайно зіб'юсь.
Є стільки простих і дурних речей,
Які я звичайно зроблю.
Може, колись я куплю собі,
надто яскраву машину.
Щоб навіть нежива трава мене помічала.
Куплю собі надто яскраві шини,
Щоб люди мене поглядом не оминали.
Я не вірю, що життя може бути звичайне,
Сміх є свідком, бо він не банальний.
Може я й забагато сміюся.
Може я й жартую з кожного свого слова.
Але я не дам нікому сказати,
Що я народилася просто по приколу.
Бо це не так,
Бо та людина знає менше за інших.
Якщо не розуміє життя,
Що знає сміх та іноді смішні вірші.
04.06.23
