— навіть якщо це не взаємно - посміхнувся він й обійняв
- тобі не здається що спати на мокрому ліжку якось не дуже хороша ідея?!
— не здається....ти повинна допомогти ростилити суху постіль - ліниво скав він
- чого це ?!
— тому що ти пробудила в мені звіра й силою затянула в ліжко- посміхається він й став з ліжка
- це наклеп!- надула губки
— нічого не знаю давай помагай лінива попка)- посміхнувся він й коли я стала вдарив по сідницям
- ей мін!- фиркунала я
— не мін а люблячий чоловік)
- да канєшно - закотила очі й накинувши халат помагала йому
Коли закінчила з цим всим ми лягли під ковдру й обнялися
— я завтра їду мене неділю не буде... доречі ти вирішила куди будиш поступати?)
- мабуть піду до мей це краще ніж ні де....
— тоді я скажу хай подадуть документи
- я й сама можу!
— можеш але не будеш цього робити...все давай спати- поцілував хлопиць в лобик й так заснули
Друга сторона ліжка була холодною значить хлопиць вже давно пішов спустилась на кухню там був накритий стіл й записка
'' не сумуй картка в залі на столі трать скільки хочеш якщо щось буде потрібно звони
Люблю
Твій люблячий чоловік ♡︎''''Й де той юнгі який був до контракту?!.... хоча цей мені дужче подвоєнь''
Коли ми вчора заговорили про учобу я згадала про мей вона мене вб'є за те що я до неї не звоню
Тому бистро зібралась взяла картку й позвонивши до подруги домовилися зустрітися в кафе
— так а тепер розповідай все починаючи від того дня коли ти поїхала до України
Ех вибору а мене не було тому пришлось їй асе розповідати. Розповіла я їй все на світі навіть про нашу вчоряшню ніч
— од давай чесно він подобається тобі?!- пила вона кафу й почав допрос
- я не знаю може й да може й ні але коли я зним мені стає дуже комфортно
— так чому ти не признаєшся хоча би собі в том що ти до нього не байдужа
- а я не можу- опустила голову
— чому?
- не знаю може гордість не дає та ще ця хуйня з дітьми як оце йому сказати про пігулки?!...не знаю саме краще це робити з себе безсердечну й жити нормально це лише на рік
— я не впевнина що мін тебе відпустить
- впевнина що не відпустить але може за рік все зміниться.... доречі ти розповіла джину?!
— да ще в той день коли ми розмовляли пройшло пару тижнів й він ще досі не розмовляє зімно все що він сказав'' мені потрібний час щоб зібрати думки але прошу буть поруч '' після його слів я відчуваю себе такою дурепою я зрозуміла що потрібно хапатися за своє щастя такщо ти також не відпускай Юнгі й відкрий для нього своє серце
'' може вона права я й справді не байдужа до Хлопця як би це не приховувала потрібно й йому розповісти все навіть про пігулки''
Погуляв ще десь години дві ми розізлився по домам
ВИ ЧИТАЄТЕ
крихітка
FanfictionЗвичайна учениця старшої школи переспала з королем школи який навіть не міг і дивитися в її сторону. Як вийшло що вони прокинулася в одній кімнаті?! І щож буде далі?!