Далія Венченко
За два дня до поїздки до Вегасу.
— Пані Далія, зайдіть до мене! - роздався голос мого начальства в телефоні.
— Так, звісно. - мило проговорила я через стиснуті зуби і поставила стаціонарний телефон на місце.
Що хоче цей старий бандюга? І взагалі якого чорта я забула сьогодні в офісі, у мене тож вроді вихідний. Говорив мій внутрішній голос поки я йшла до нього.
— Сергій Якович, викликали? - проговорила я сідаючи за стіл.
— Так, Далія, вас я якраз викликав... - старий погладив свій підбородок поглянувши на мене. - Я хочу запропонувати вам проект.
— Що це за проект, раз ви не скликали нараду? - усміхнулася я.
— Знаєте, Далія, люблю ваш гумор, але інколи він переходить межу дозволеного!
— Ну що ж поробиш. - здохнула награно я. - Природа не обділила тому можу хоть чимось похизуватися.
— Якось в житті це все вилізе тобі боком та твоя зухвалість, холоднокровність і навіть байдужість.
— Не вам мене судити! - гаркнула я.
— А я тебе і не суджу, я просто переживаю...
— Не треба за мене переживати. Хоча з упевненістю можу сказати, як вам фіолетово на мене. Ви наоборот хочете, як найшвидше здихатися мене. Тому я шукаю підвоху в цьому проекті!
— Правильно робиш, довіряй та провіряй.
— Я слухаю!
— Пропоную тобі проект. Ти знаєш пропоную раз, раз не ти схочеш, то хтось інший погодиться на такий вигідний варіант, тому добре все обдумай. Він не тут, а в Вегасі. Працювати будеш не одна, а під керівництвом Бенджаміна Вантера. - знайомий кадр. Чому ж я маю відмовитися? Я давно хотіла змінити обстановку, тому цей проект якраз к статі.
— Що потрібно робити?
— Ну як що? Спроектувати дизайн пентхауса, працюючи у компанії Вантера з його працівниками.
— Ти сам знаєш я ніколи не працюю в пару! - проговорила я крутячи в руках ручку. На моєму лиці заграла лисяча усмішка.
— Прийдеться звикати до такої роботи! Він не любить, коли до нього хамлять. Тому якщо ти справді хочеш отримати цей проект, потрібно трошки прикурити свого язичка. - проговорив наливаючи віскі в стакан. - Ти ж сама прекрасно знаєш як.... - почав говорити він. Мені надоїло слухати його безглузду промову, тому піднявшись я проговорила:
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дихання долі
RomanceБенджамін Вантер. Зробивши у своєму житті велику помилку, він перестав сподіватися, що його життя зможе хтось врятувати. Подарувати промінь сонця, показати, що означає слово кохання. Він хотів нормальну матір для свого сина, а для себе люблячу дружи...
