Далія Венченко
Цю ніч я провела просто прекрасно з прекрасним чоловіком. Він трахав моє тіло стільки раз, що я збилася з рахунку.
Рано прокинувшись з права від себе я побачила мого сьогоднішнього коханця. Він був ідеальний, чорне волосся, ідеально підтягнуте тіло і сексуальний стиль. Я хотіла погладити його за це трохи кучеряве волосся але заборонила собі це робити, тому підхопившись я скоро зібралася і направилася на вихід.
Я не дозволяла собі навіть допускати думку про те, що я можу дозволити собі відносини. Для мене відносини це дурна трата часу і переживань. А діти? Спочатку діти це милі створіння, але з часом і ці милі створіння стають брехливими або будуть мучитися в цьому світі.
Злапавши таксі я сіла в машину. Всю дорогу до своїх апартаментів я роздумувала над життям і про сьогоднішню ніч і про нього. По приїзду мене зустріли два мої охоронці.
— Місс, ми не могли до вас додзвонитись! - проговорив один, а другий заспокійливо проговорив:
— Заспокійся, Місс написала повідомлення що з нею все «Ок» і зрештою у неї є своє особисте життя до якого нам немає діла.
— Спасибі, а зараз я хочу побути сама. - проговорила я і пройшла до дверей.
Як тільки я переступила поріг мій телефон задзвонив. Взявши його я не була рада даному абоненту
— Заскучилися, Сергій Якович? - весело проговорила я закидаючи свою сумочку на диван.
— Ох, Далія, ти не приставляєш, як без тебе тихо в офісі, що аж сумно.
— Правда? Але ви не дзвоните мені, щоб сказати, як вам «сумно і пусто» без мене.
— Так, сьогодні для компанії Бенджаміна Вантера траурний день.
— Та ви що? А що я вже пропустила?
— Його дружина сьогодні померла, завтра похорони...і завтра можеш не виходити на роботу, його не буде.
— Дякую, колишній бос.
— Я поки що, ще не твій колишній бос, тому не розслабляйся, Далія. - після цих слів я поклала трубку.
Після веселої нічки я вирішив, що цей день проведу повністю сама. Охорону я повідомила, прийняла душ і вляглася в тепле ліжечко.
На мій телефон прийшло есемес:
« Завтра о першій годині буде поховання. Май хоть краплі совісті, Далія, прийди на похорон.»
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дихання долі
RomansaБенджамін Вантер. Зробивши у своєму житті велику помилку, він перестав сподіватися, що його життя зможе хтось врятувати. Подарувати промінь сонця, показати, що означає слово кохання. Він хотів нормальну матір для свого сина, а для себе люблячу дружи...
