-Доведи що кохаєш

• Частина третя: Нііі, Хан~іі •

-Фелікс, навіщо ти так до неї накричав?! - взбісився Джисон. На що Фелікс на нього глянув як на дебіла і відповів.
-Тому що ця мимра заступалася за того притрушеного ''Мінхо-оппу'' та ще сміла щось до тебе говорити, ти як я замітив навіть і не збирався нічого із цим робити! Так, Джисон я правильно зрозумів?- запитав Фелікс у Джисона, який вже трусився від страху , бо Феля хоча й має янгольську та невинну зовнішність, за нею приховується низький, глибокий та мужній голос, який здатен налякати любого охочого- хей, чому ти так трусишся?-запитав Фелікс але вже більш лагідним та високим голосом.
-пп-просто ти мм-ммене наляк-кав своїм гголосом..- заїкуючись відповів Джи стискаючись у собі.
-ой, вибач сонечко, я не хотів тебе налякати...-почав вибачатися Лі.
-та ні, нічого. Просто більше не говори про такі серйозні речі зі мною, та ще й таким голосом.-попросив того Сон~і.
-добре білченя, не буду.-погодився той-слухай Хан~і, може ходи вже у школу, бо щось тут трішки прохолодно.
-оу, так, звісно. Ходімо!- сказав Джи і потягнув Лікса за лікоть до виходу із криші.

Після того як хлопці спустилися з криші, та вже підгодили до сходів які вели на третій поверх, їх зустріли учні з їхнього та інших класів такими погрожуючими поглядами ніби зараз з'їдять.
І тут до парубків підходить та сама стерва яка хотіла хоч якось захистити ''Мінхо-оппу'' .

-ну що? Наплакався? Білка-Переросток. Ха-ха-ха-ха. Невдаха!-крикнула вона та штовхнула Джисона до сходів. Благо він не впав а втримався на ногах за допомогою перил.
За цим усім спостерігала пара найгарячіших та найкрасивіших хлопців школи : Хьонджин та Мінхо.
Вони стояли біля самих сход та про щось балакали іноді дивлячись що там на верху робиться. Мінхо ось ця вся перепалка не сподобалася, чому це його білченя якась там його нещасна фанатка штовхає та намагається скинути зі сходів. А ''його'' білченя саме тому що після їхньої не дуже приємної зустрічі у їдальні з цим сонечком , Мінхо за допомогою Хьонджина так порозмислив над цим та зрозумів наскільки Джисон~і гарнюня, та Мін поставив собі ціль його допитися бо Джисон й справді все ж таки запав у серце бідного Міна.
- ти ще смієш якось встояти на ногах?! Якщо я тебе штовхнула то ти маєш впасти! Виродок ти нещасний!- знову накричала вона та на цей раз все ж таки штовхнула його зі сходів .

Лі старший який взагалі не слухав свого дружбана про те як він учора класно відтрахав у себе вдома якесь нещасне дівчисько та на ранок наказав покинути дім, а спостерігав за перепалкою тої Чан Воньон-найгарнішої дівчини школи, за якою хлопці бігають натовпами.
Та наймилішого хлопчика якого він колись зустрічав -Хан Джисона.
Та коли він побачив що вона все ж таки його зіштовхнула зі сходів, пулею помчався його ловити ...

Продовження слідує
________________________________________________________________________________