Переклад «Everything or Nothing»

Частина 6: Хлопці чи дівчата

Дана глава має додатковий варнінг він авторки: Біфобія

Дадзай хотів би стверджувати, що він чудово вміє заперечувати щось (якщо так подумати, це його найдавніший захисний механізм), але він не дурний. Звісно, після тієї події він починає усвідомлювати... дещо.

Звісно, за звичайною схемою свого життя, Дадзай йде до одного зі своїх найближчих друзів, який також несподівано виявляється найгіршою людиною, яку можна було б запитати.

Федір ледве відриває очі від ноутбука, коли його колишній однокласник плюхається на його ліжко.

— Я дуже шкодую, що дав тобі ключ.

— Пізно, я вже зробив три дублікати, тобі мене ніколи не позбутися... — Дадзай важко зітхає, уткнувшись обличчям у подушку Федора. — А де Микола?

— На парах, йому подобається відвідувати пізніше... — Федір повільно обертається та дивиться на нього. — Чому ти так виглядаєш?

— Як — так?

— Увесь... — Федір морщить носа. — Вразливий та подібне лайно. Чесно кажучи, на це неприємно дивитися.

— Вибач, — бурмоче Дадзай трохи приглушеним голосом, — я знову забув, що не маю поводитися як людина, що має почуття.

— Прошу, не роби цього знову, у мене мурашки по шкірі йдуть.

— Смішно, що саме ти це говориш... — Дадзай повільно замовкає, від чого Федір втомлено стогне.

— Що?

— ...Я маю справді серйозне питання. — Дадзай бурмоче, та людина навпроти нарешті припиняє дивитися холодно та гидливо.

— Що таке?

— ...Коли ти зрозумів, що тобі подобаються хлопці?

— Якщо цей діалог закінчиться тим, що ти попросиш потренуватися на мені чи щось типу того, я викину тебе з вікна ще до того, як це встигне зробити мій хлопець—

— Боже, ні... — Дадзай розводить руками з огидою на обличчі від думки про це. — Я б краще облизав сидіння унітазу.

— Вау.

— Стривай, це... — Дадзай потирає обличчя, бажаючи, щоб у якийсь момент свого життя він просто навчився вчасно закривати рота. — Я не це мав на увазі—

— Впевнений? — Федір прижмурює очі. — Давай, прошу, не стримуй свою огиду.

— Ні! Просто... Я вже декого поцілував.