Покажи мені своє кохання

Розділ 1

Теплий вечір що рідкість для осені на деревах вже немає листя, а на яких воно і є то помаранчеве чи червоне.Вітер що віє піднімає опале листя вгору,а листя,що на деревах— зриває.Люди гуляють парками хтось один,хтось зі своєю другою половинкою,хтось сидить у себе вдома і дивиться фільми з какао, хтось сидить в офісі і працює,хтось сидить у кав'ярні дивиться у вікно та спостерігає за всіма.Цим хтось був Чуя.

Накахара Чуя—у нього карамельно руде волосся воно дуже приємно пахне карамелью.У цього хлопця неймовірно красиві очі,а саме блакитні,не просто блакитні очі. Вони дуже схожі весняне небо хочеться дивитися в його очі вічно. Хлопець має ще й ластовиння, яке він ховає за допомогою тонального крему так як він вважає,що ластовиння у хлопця на обличчі виглядає не красиво.Накахара має вражаючий смак у капелюхах він постійно їх носить але сьогодні він вирішив одягнути берет.Чуя був одягнений у темно кавове пальто,також на ньому була чорна водолазка,яка підкреслювала його фігуру та чорні штани.

Хлопець сидів біля вікна, дивився на перехожих і пив каву. До нього підійшов високий хлопець – це був Осаму Дазай.

Осаму Дазай—у нього темно каштанове волосся і темно карі очі в них можна побачити порожнечу в них не видно бажання жити ніякого ентузіазму.Все тіло хлопця було покрито бинтами це через те, що він неодноразово намагався покінчити зі своїм життям зараз же він припинив тільки іноді ріже вени.Хлопець був одягнутий у бежеве пальто і на ньому були такі ж бежіві штані, він був ще у білій сорочці з блакитними лініями.

–Можу я сісти поряд з вами?Я просто також хочу дивитись  на перехожих–голос був не надто тихим але й не надто гучним.Говорив хлопець спокійно та впевнено

Чуя трохи підскочив так як не очікував такого та тоді відповів:

–Так сідайте

Той подякував йому та замовив собі каву.Вони разом дивилися на людей.У кафе було тихо тому,що більшість приходить у це кафе,щоб попрацювати чи почитати якусь книгу але деякі приходили в це кафе,щоб подивитися на людей, які чимось зайняті або просто подумати.Тишу порушив звук дзвіночків, які веселі над дверима.Це означало, що увійшов новий відвідувач наші герої ні як на це не відреагували і далі продовжували дивитися у вікно.Через кілька хвилин пару крапель ударили по вікну—почав йти дощ.