Минуло вже пів року Дазай йшов на поправку емоції поверталися потроху...Ну так думав Чуя насправді шатен тільки прикидався, емоції не верталися і навіть натяку на їхнє повернення не було.Незабаром Накахара зрозумів, що Дазай прикидається, тому що він показував свої емоції тільки тоді, коли Чуя був поруч. Лікар увійшов у палату і побачив шатена, що сидів на підвіконні, він дивився на те як йде дощ і зовсім не почув як у палату увійшли.
–Дазай,я прийшов
Осаму обернувся і побачив Чую він одразу з пригнув підконика і веселим голосом з посмішкою на обличчі почав говорити:
–Чібік,ти прийшов як я радий тебе бачити
–Досить.
–Що не так?
–Я знаю, що ти прикидаєшся
Емоції з лиця Дазая зникли і він почав говорити своїм звичайним байдужим голосом:
–Окей, раз ти мене розкусив можу я дізнатися, що буде далі?
–Ти поїдеш додому, а я лікуватиму інших людей
–Стоп, але я ще не вилікований
–Я тебе не можу вилікувати
–Чому?
–Пам'ятаєш я тебе питав про те, як померли твої батьки?
–Ну?
–Ти мені не відповів тоді
–І?
–Дазай,у тебе такий великий словниковий запас,аж заздрю
–Я не розумію до чого ти хилиш..ну відповів тобі і що з цього,ти ж все одно знаєш як вони померли
–Так знаю,але мені потрібно було це дізнатися від тебе і зараз потрібно
–Я все одно не скажу
–Ну от і все,значить я тебе виписую, завтра за тобою приїде брат і будь ласка прикидайся біля нього щоб він подумав, що тебе вилікували
–Добре...спасибі Чуя
–Нема за що, з тебе кава–мило посміхнувшись хлопець хотів піти,але зупинився і продовжив говорити–можна в ці вихідні в тій кав'ярні в якій ми вперше зустрілися
Дазаю нічого не залишилося як погодитись.
Дазай поводився з Одою як звичайна людина так що той не зрозумів, що він прикидається,на вихідних шатен зустрівся з Чуєю вони посиділи та попили кави.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Покажи мені своє кохання
FanfictionОсаму з 5 років не відчуває ніяких емоцій,чи то радість, чи то смуток.Чуя ж оборот дуже емоційний. Хлопці познайомились у кав'ярні.
