Десять ночей

1

Він повертається додому наодинці, відпустивши своїх людей і залишивши автомобіль прямо біля офісу, вирішує прогулятися, провітрити голову, яка під кінець дня вже закипає. Він повільно крокує бруківкою, милується повним місяцем і раптово зупинившись, прослуховуються до шурхотіння, котре лунає десь унизу вулиці. Він чує чужі, сповнені очікуванням думки, відчуває чужий страх і шалене людське серцебиття. Вовки наздогнали наступну жертву, котра настільки дурна, що перетнула кордон і опинилася на їхній території. «Дурнувата людинка», – думає він, але однаково тихою ходою прямує в бік, звідки лунають голоси, лише гуляти – нудно.

Омега. Він розуміє це за легким запахом апельсинів, яким віє від хлопчини у велетенському чорному худі з каптуром. Він зупинився за десять кроків від двох кремезних вовків, явно з третьої ліги, які притиснули омегу до стіни, і видає гортанне гарчання. Вовки, впізнавши майбутнього ватажка зграї, підібгавши хвости та заскавчавши, кинулися врозсип. Він дивиться на омегу, котрий притиснуся до стіни, байдужим поглядом і розвернувшись, іде.

Гомін навкруги стих вже десять хвилин тому, а Техьон досі сидить навколішки, притуливши руки до обличчя і не рухається. Він знав, куди йде, знав, що може на нього очікувати, але однаково перетнув кордон. Двоє вовків, які напали на нього кілька хвилин тому, не так сильно налякали омегу, як тінь третього на стіні зліва, якої вистачило, щоб Техьон сильно примружив очі. Він не знає, як не знепритомнів, як не посивів від його гарчання. Техьон глибоко вдихає, нарешті розплющує очі та розуміє, що перебуває на вулиці в цілковитій самотності. Омега й гадки не має, що трапилося між вовками і куди вони поділися, тому тугіше затягнувши шнурки на каптурі, відлипає від стіни та прямує далі. У цьому місті живе його останній шанс, і якщо нічого не вдасться, то перспектива бути розірваним вовками здаватиметься не такою вже й поганою.

Знайти W Tower, який знаходиться у самісінькому центрі міста вовків Лікані, неважко. Високу споруду незвичної архітектури помітно майже з кожної частини міста завдяки сяйву, що відтворює відблиски полум'я. Техьон відправляє Квансу смс, що чекає на нього внизу і тупцює навколо скляних дверей, що обертаються й у які постійно хтось заходить та виходить. Дивно, але на омегу ніхто не звертає уваги, та весь подальший шлях до споруди, якщо він натрапляв на вовків, і навіть не встигав ховатися, вони просто проходили повз.