-якщо почнеш вириватися то впадеш і розіб'єш голову-сказав хлопець.тобі не хотілося бути з розбитою головою та й гнів вже пройшов.
*потім*
ти хотіла вибратись, але не розбивши голову тому ти старалась розв'язати вузол поки всі десь ходити, але тут ти відчуваєш різку біль у спині. ти трохи вскрикнула тому всі звернули на тебе увагу. обернувшись ти побачила високого симпатичного хлопця і як ти здогадалась він вдарив тебе автоматом. він обійшов тебе так що тепер був перед тобою та присів.
-чому ти стараєшся вибратись може мені сильніше затянути мотузку?-запитав хлопець своїм лагідним голосом. ти б могла закохатися в нього, але в твому серці був інший.
–а ти затяни! шо мені з того?–гаркнула на його ти.
він не довго думаючи обійшов тебе та затягнув твої руки дуже сильно через що ти зкорчилась, шей до того він раніше вдарив спину тому тобі вона дуже сильно боліла.
твої руки вже мали синьоватий колір через що вони тобі дуже боліли, як би ти не намагалась, ти не могла взагалі полегшити вузол. обходячи тебе вже п'ятденятий, а то й сотий раз Хван побачив твої сині руки. він зжалився над тобою та трохи полегшив твої страждання. трохи розтянув вузол.
-о боже ти така абуза з самого початку могла б зара сидіти собі з пістолетом в руках та кричати на інших, але ж ні треба було видавати себе хороброю.-полегшуючи вузол казав Хван.
–а тобі не всеодно–скорчивши лице сказала ти–робиш вигляд типу добрий чи шо?
-не роблю, я такий і є. але якби замість мене тут стояв Чанбін це той який тримав тебе 2, то він би з тобою не сюсюкався і всіб поминали тебе тут-промовив хлопець трохи насміхаючись-веди себе з ним більш нормально і акуратно, а не так як зі мною та і наш головний з тобою сюсюкатись не буде. будь обережніша.-сказав хлопець йдучи від тебе
*чого він такий добрий зі мною?* приблизно такі думки валялися по твоїй голові в данний момент.
через декілька хвилин прийшло 2 хлопці один в масці це їх головний, а другий без маски такий як і інші. здається що він був найменший з усіх.
–хей ти–звернулася ти до головного–чого ти сюди приперся? нашо воно тобі та і хто ти?–запитала ти з зовсім звичайним, спокійним лицем ніби ти його не боїшся, але насправді твоє серце вискакувало з грудей бо ти боялась його та й всіх незнайомих людей тут.
-я якраз хотів дешо сказати-сказав хлопець дивлячись на тебе-я син одної з самих впливових мафій у цьому місті, а шукаю мафію. точніше дочку мафії.
–добре. тоді шо я тобі зробила? звідки ти взагалі моє ім'я знаєш? чого ти вибрав саме мене?–сказала ти доволі спокійно.
-ти правда не знаєш мене?-сміючись казав хлопець
–а хто б впізнав людину в масці?
-добре тоді я зніму її-хлопець сів перед тобою щоб його лице могла побачити тільки ти та зняв маску..
//хто ж під маскою? я навіть не знаю●__●
2 глави за день, я вас балую🫰
доречі я змінила обкладинку, те шо там фіговий монтаж я сама знаю.
не забувайте ставити зірочки⭐
ВИ ЧИТАЄТЕ
mafia
FanficТи дочка мафії, тато відправив тебе в університет для дівчат там де ти і жила. одного разу до вас вломлюється інша мафія і тримає вас в заручниках.