5 Глава

663 43 1
                                    

-хей не роби дурниць. відпусти дівчину вона ж в чому винна?

-в чому ти винна кім т/і?-запитав хлопець у тебе, а ти просто стояла у шоці і не розуміла звідки він знає твоє ім'я. ти продовжила мовчати.

-в чому ж ти винна?-хлопець питав у тебе вже починаючи кричати, але він різко переключився на своїх ворогів.
-ти-вказав він на головного з його ворогів- залишаєшся і наказуєш всім вийти-промовив хлопець ще тримаючи тебе за руку.

-йдіть, залишіть мене одного.-сказав хлопець років 27.

всі не стали суперечити і почали відходити після чого вийшло 6 колег хлопця який ще досі тримав тебе за руку.

через пів години знайшовши кожну людину у цій будівлі 7 хлопців відвело вас до їдальні так як це була найбільша кімната в університеті. вони прив'язали командира до колони яких було 2 у їдальні, також було декілька стільчиків на яких сиділи самі хлопці, але і залишились вільні.

залишивши 5 хлопців дивитися за всіма та поставивши дівчат біля вікон хлопець з своїм напарником Бан Чаном пішли заставляти вхід та ставити розтяжки майже на кажному кроці. зробивши все що хотів хлопець Бан пішов до решти людей. через декілька хвилин прийшов і хлопець[будемо називати його нн]

-хто директор цієї будівлі-запитав хлопець оглядаючи кожну людину.

-я-відповіла доволі бісяча жінка якій було років 40-я директор цього університету.

-за мною-сказав хлопець вийшовши з кімнати.

він вже приблизно знав що тут де знаходиться, адже будівля була не дуже великою. зайшовши до кабінету директора він попросив дати документи кожної людини цього університету.

продивившись документ кожного хлопець почав питати про різних людей. наткнувшись на твій документ він запитав:

-хто вона?

-кім т/і, ізгой цього університету має тільки одну подругу тут і то та подруга майже не общалась з нею. всі ненавидять неї тут, рахують що вона божевільна. батьки працюють продавцями якихось рисових штук.

-зрозуміло-сказав хлопець та відклав твій документ до іншої стопки, поклавши у самий низ.

вибравши ще декілька людей він разом з директоркою пішов назад у вітальню. він розказав для чого він вибирав людей тому вона все знала та одразу почала пояснювати «учням»

-зараз пан Лі буде казати ваші імена ви встаєте та йдете сядати туди-жінка показала рукою. не чекаючи хлопець почав казати імена.

- Кім Джісу, Шин РюДжин, Міявакі Сакура, Кім Дженні, Кім ЧеВон, Ліса Монобан, Со СуДжин, Пак ЧеЙон, Хон ИнЧхе, Хван Єджі.-закінчив хлопець.

дівчата пересіли туди куди вказала їх директор. чому ж вони такі особливі що пересіли від інших? вони дочки якихось впливових шишок.

-також-почав хлопець-нам потрібна одна людина з вас яка буде співпрцювати з нами, я вже вибрав хто це буде. Кім Т/і.-сказав хлопець подивившись на тебе.

-ШОО?-сказала ти дивившись на хлопця-хто сказав шо я хочу з вами співпрацювати? спочатку мене чуть не вбили декілька разів, а зараз хочете шоб я з вами співпрацювала?-ти казала це вже вставши.

-Т/і слухай шо тобі кажуть та не сперечацся-промовила директорша та тобі було всеодно.

хлопець подивився на одного з своїх колег Ліно та ніби сказав очима «заткни її» хлопець не довго думая підійшов до тебе взявши тебе за руку повів до одного з стільців ти хотіла вирвати і в тебе майже вийшло, але ще один хлопець підійшов до тебе та тримав тебе. його мускули було видно через його чорний одяг в якому він був.[як можна зрозуміти це був Чанбін] через те що він був сильно накачаний та був найсильнішим з них він злегкістю тримав тебе не то що Ліно. Ліно взяв мотузку та прив'язав твої ноги до стільчика та зв'язав руки ззаду.

-якщо почнеш вириватися то впадеш і розіб'єш голову-сказав хлопець.

тобі не хотілося бути з розбитою головою та й гнів вже пройшов.

//оце я написала ви шо я думала маленька глава буде.. як і обіцяла, я випустила 5 главу сьогодні зара ше буду 6 писати🫰
не забувайте ставити зірочки⭐

mafiaWhere stories live. Discover now