«Прокляття кохання: Обʼєднані долею»

9 2 0
                                    

Я прокинулась від монотонного стукоту дощу за вікном. Дивно, але я лежала під теплим, сірим покривалом, хоча пам'ятала, що його не було, коли я засинала. Здивовано піднявшись на лікті, я оглянулась та зрозуміла що в кімнаті більше нікого не було. Піднялася з ліжка та вирушила на пошук ванної кімнати.
Кімната була досить простора, з великим дзеркалом на стіні, душовою кабіною та білосніжною раковиною. Я прийняла душ та одягла свій старий одяг, адже іншого в мене не було. Одягнула рукавиці.
Я підійшла до дзеркала та уважно подивилася на своє відображення. На мене дивилося худе обличчя з блідою шкірою на якому були видні сліди втоми. Але навіть у цьому втомленому вигляді, я старалася залишатися сильною та впевненою.
Руде волосся завʼязала у високий хвіст. Подумала про те, що варто буде купити собі новий одяг. Звернувши увагу на свою руку, помітила мітку. Нагадування про угоду, яку я уклала. Я видихнула.
«Отже, це був не сон»

*****

Коли я відкрила ці двері то дуже здивувалася. Тут була бібліотека. Вона була вражаючою. Великі полиці простягалися майже до самої стелі. Тут було все - класичні твори, сучасні романи, наукові дослідження та ексклюзивні видання. Моє серце радісно забилося, а мої очі бігали, переходячи з одного стелажа на інший, прагнучи впізнати всі знайомі та незнайомі обкладинки.

Кожна книга розповідала свою історію, і я намагалася збагнути, яку саме магію вони приховували всередині.
Любов до читання була моїм вірним супутником. Я обожнювала читати книги. Особливо романи.
Я пригадала дитинство, коли мій брат гортав сторінки для мене, читаючи книги на ніч.

Зігріта спогадами, здається, я провела тут цілу вічність, ходячи між стелажами та листаючи книги.
Несподівано, мою увагу привернула книга, яка виблискувала на верхній поличці. Це було якесь старовинне видання. Я спробувала дотягнутися до неї, але даремно, вона була надто високо. Не дивлячись на мій зріст, книга здавалася недосяжно. Радість змішалася з розчаруванням.

Раптом чиясь рука з легкістю взяла книгу з полиці. Я повернулася і мої очі зустрілися з обличчям Угоди.

- Моя улюблена, - сказав він мʼяким голосом

Секунду він дивився на книгу, а потім простягнув її мені. Коли я потягнулася до книги наші руки на секунду зустрілися і я відчула м'який дотик його долоні до моєї. У його погляді щось змінилося.

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Nov 19, 2023 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Тікаючи від вогнюWhere stories live. Discover now