Як уникнути дебюту

1

Взаємність у людських стосунках це чудово. Дарувати і отримувати належні привітання, прихильність і симпатію, і одержувати таку ж кількість та інтенсивність у відповідь було зручно. Плюс, це справляло хороше враження на інших. Було марнотратно проявляти прихильність до того, хто не міг відповісти взаємністю.

- Сьогодні холодно, всі тепло одягнені?

І це безглуздя я творив прямо зараз. Замість того, щоб займатися танцями, я гордо стояв на місці фан зустрічі.

- Чонхуне! Чонхуне-ааааа! Таяне! Чеє!

Шанувальники, що побачили справжню людину прямо перед собою, кричали на весь голос. Людина, що сиділа біля мене здавалась дуже схвильованою, мало не вдаривши мене велетенською м'якою іграшкою. Крики линули звідусіль щоразу, коли учасники робили найменший рух, і я, охоплений цією атмосферою, тихо стояв у черзі з трепетним обличчям.

Я пам'ятав всі труднощі через які пройшов, щоб стояти на цьому заході з підписанням для шанувальників. Я втомився просто думаючи про минулі дні. Я притягнув багаж до альбомного магазину за годину їзди від дому, купив купу альбомів і акуратно один за одним підписав вхідні квитки. Не можу сказати скільки разів я мав бути уважним до інших, тому, що стіл підготовлений для підписання вхідних квитків був дуже вузьким. Я навіть пошкодував, що не покликав дядька на допомогу.

Процес тривав близько трьох годин, і я витратив більшу частину грошей зі свого банківського рахунку, але не шкодую. Це було моє єдине гобі, яким я час від часу міг насолоджуватися в напруженому повсякденному житті.

- Чонхуне, я схудла на десять кілограмів, щоб прийти сюди.

- Гей, ти чарівна навіть без схуднення.

Компліменти безперервно лились із вуст учасників, доки в той самий час клацали затвори дзеркальних фотоапаратів*. Коли я повільно розглядав кожного учасника, черга почала скорочуватись.

*Я сподіваюсь, що ви не такі незнаючі, як я, але про всяк випадок, світлина дзеркальних фотоапаратів.