Потворний | Мінсоні

12

Шановний Мінхо Хьон, ти знаєш, чому я не вважаю тебе красивим? Це тому, що кожного разу, коли я дивлюся на тебе, я бачу просто хлопця. Хлопця із неживими очима який дивиться на мене.

У твоїх очах немає жодної іскри. Ні життя, ні надії, ні емоцій - просто наповнений нічим. Вони як скло; прозорий і зрозумілий. Як ти можеш бути красивим Мінхо, коли ти не вмієш відчувати?

Я завжди дивився на тебе і дивувався. Як я можу зробити тебе красивішим? Як я можу знайти твій втрачений блиск? Як я можу подарувати тобі посмішку? Я завжди намагався, але, мабуть, моїх зусиль було недостатньо. Можливо, іскри в твоїх очах не призначенні для того, щоб я їх запалив. У тій твоїй долі вписаний ще хтось. Можливо я не той. Я хотів бути, але не можу. У мене чорнило долі не обгорнуто на долоні.

Якби я міг попросити Бога про щось одне, я б попросив його зробити тебе красивим. Красивий хлопець із красивою посмішкою. Саме таким я хочу, щоб ти був. Ти зробиш це для мене? Навіть якщо мене тут не буде, ти будеш шукати свого світлого Хьона? Будеш?

Сподіваюсь, ти так і зробиш.

Посміхнись мені, Хьон. Будь ласка, посміхнись.

А щодо тих фотографій я тобі вірю. Я знаю, що ти ніколи не міг би зробити такі речі. Я довіряю тобі більше, ніж собі, Хьон. Не хвилюйся, я не так злий через це... Я маю на увазі, дивлячись на світлу сторону, принаймі я носив свої боксери, тому мій член, мабуть, у безпеці, лол.

Вибач.

У будь-якому разі я знаю, що це все були трюки твого друга. Вони мене не люблять, правда? Цікаво, чому.

Не хвилюйся надто, Хьон. І не забувай, що я завжди буду поруч. Завжди.

Я кохаю тебе,

Хан Джісон

(це моє справжнє ім'я)