Подаруй мені любов [ЗАКІНЧЕНО!!]

2 частина

Вони пройшли в дім..
-У тебе тут красиво
-Дякую, ось мій куточок — Хьонджин відкрив двері, і перед Феліксом була дуже красива кімната, маленька, але дуже гарно облаштована:по краях розвішана світлоідіодна лента, двоспальне ліжко, сірі стіни які розбавляють картини схоже що ручної роботи тому що в кутку кімнати стояв мольберт, стіл напроти ліжка та багато м'яких іграшок
-Ваууу.. я такого ще ніколи не бачив.. у мене не було своєї кімнати, я спав на дивані завжди, тільки тут є своя кімната, але скромна і не дуже облаштована
-Можеш до мене приходити)
-Серйозно? А , ще, вибач за те що було в школі, твоя репутація може впасти, я все спорти, можеш мене навіть побити за це, я це заслу..
-Ліксі, досить, ти не заслуговувуєш це все
-*Ліксі?! Божечки, називай мене так завжди! Так.. стоп.. Феліксе ти що, закохався? Ні,не може бути, АААА, так, чорт, я закохався*
-Вже 8 вечора, батьки не будуть переживати?
(Так, я забула сказати що потім тітка і батьків привезла до них)
-Я не хочу туди повертатися, та і їм на мене всеодно — по щоці Фелікса покотилася сльоза
-Ну все, не плач, можеш у мене залишитися — Хьонджин поцілував хлопця в макушку, на що Фелікс здригнувся і подивився на Хвана своїми заплаканими оченятами
-Вибач, я не повинен був цього робити.. — Хьонджин відвів свій погляд від очей Фелікса
-Чого ти, все добре, а можна ще? Мене ніколи ніхто не цілував, ніхто так не піклувався, навіть тітка Мійон..
Хьонджин був здивований, але зрозумів хлопця, йому важко, він стільки всього пережив
-Хочеш ще? — Старший знову чмокнув Фелікса в макушку, а молодший ще більше втиснувся в Хвана
-Ти мені як старший брат, ти піклуєшся про мене більше ніж мої батьки..
-Хочеш, можеш переночувати в мене, чи ти підеш додому? Знаю, це звучить дивно, ми знайомі лише   меньше 1 дня, але все ж
-Можна переночувати в тебе?
-Так, звісно, зараз я тобі дам одежу
Хьонджин дав Феліксу свою футболку і шорти
-Я вийду, а ти переодягнися
-Добре
Молодший одів речі які йому дали, але згадав що буде видно побої які йому залишили батьки і порізи які зробив він сам
-Можеш заходити — молодший сидів на підлозі і ховав свої руки
-Ти чого? Покажи свої руки
Фелікс тільки похитав головою в знак згоди з невеликим сумом. Коли Хьонджин побачив його руки він ахнув
-Господи, сонечко це хто так з тобою, батьки?!
-Не тільки
-А хто ще?
-Я..
-Навіщо? Ліксі
-Це єдиний вихід був
Хван тільки взяв Фелікса на руки і переніс на ліжко
-Ти сьогодні тут будеш спати
-А ти?!
-А я на підлозі
-Ні ні ні ні, або я на підлозі, або разом в ліжку
-Тоді давай разом
-Кхм, цей, можна взяти м'яку іграшку будь ласка? Я зрозумію якщо ти не до..
-Бери ту яка тобі подобається
-Дякуюю
Хван посміхнувся, як ж йому хотілося зробити це маленьке кошеня щасливим
Але тільки но Хван отямився як почув тихе сопіння біля нього. Так, це Фелікс заснув, але тут він почув що щось його обійняла, обійняло за талію
-Який ж ти милий *може зізнатися йому? Так, може завтра перед школою? Так, так і зроблю!* — так, Хван був дуже рішучим, він міг прийняти важливе рішення за пару хвилин
Так Хьонджин і заснув