Подаруй мені любов [ЗАКІНЧЕНО!!]

1 частина

Ранок, 7:00, Фелікс просинається від будильника.. сьогодні перший день в новій школі, і тут до нього заходить його тітка
-Феліксе, вставай, сьогодні в нову школу
-Ох, Тітко Мійон, ну ще трохии
-Хочеш запізнитися в перший день в новій школі?
-Ні, вже встаю

***

Хлопець встав, та пішов в душ що б привести себе в порядок, він зробив всі ванні процедури, і вирішив нафарбуватися
-Тітко Мійон, ви не бачили мою туш?
-Вона лежить в тумбі біля твого стола
-Дякую, я вас обожнюю — Хлопець посміхнувся, та швидко нафарбувався.
Після цього він вирішив одягнути сіру спортивну кофту, чорні спортивні штани, та корнверси

О 8:10 Фелікс був готовий, він швидко побіг на зупинку що б поїхати на автобусі.. О 8:30 приїхав автобус, він зайшов, сів і чекав зупинку школи що б пошвидше вийти звідси, їхати йому було не довго, 2-3 зупинки
О 8:45 Фелікс вже майже прибув до його нової школи, від місця де його висадив автобус йому потрібно було трохи пройти, приблизно 10 хв, але тут Фелікс зрозумів що запізнюється, але він встиг, як тільки він дійшов до класу продзвенів дзвінок, і всі учні порозбігалися по кабінетам..
Фелікс зайшов в свій клас, і його представив вчитель
-І так, діти, це ваш новий учень, він приїхав з Австралії, будь ласка, подбайте про нього, та не ображайте!!
Феліксу хотілось тоді під землю провалитися, скільки пар очей направлені на тебе що аж страшно..
-Феліксе, сідай он туди біля Хьонджина

                               ***

Хмм, так, трохи про Хван Хьонджина
Йому 17 років, він можна так сказати король школи, тобто шкільний задирака і все таке, тому Феліксу буде не просто..

                               ***

-Д-добре — так так, Фелікс на грані панічної атаки, я забула сказати що в Австралії він вчився на сімейному  навчанні, тому рідко бачив і був в такому скупченні людей
Фелікс прийшов і сів біля Хьонджина, та через пару хвилин почалося, тобто у Фелікса почалася панічна атака, ще й яка...
У Фелікса почали йти сльози, трястися руки, йому було погано, крутилася голова..
-Чого ти нюні розпускаєш?
Фелікс нічого не міг відповісти
-Ще й ігноруєш
Тут обірвалася дівчинка яка сиділа за ними
-Хьонджин-хьон, у нього напевне панічна атака, йому потрібно швидко заспокоїтися, інакше йому буде погано
-Ага, і що ти мені скажеш робити
-Відвести до медсестри, сам він не дійде, у нього напевно соціофобія, а там багато людей, йому може стати погано, набагато гірше ніж зараз
-Мг, я його не поведу нікуди, не мої проблеми — але тут Хьонджин подивився на бідного Фелікса, який вес труситься і плаче, і у його серці щось зойкнуло, і йому стало жалко цього беззахисного хлопчика якому він може допомогти
-Я не дума..
-Ні, я тут так подумав, я зараз його заведу
-Молодець, він тобі обов'язково віддячить
Хван встав, і допоміг піднятися Феліксу який все ж трусився
-Хван Хьонджин, Лі Фелікс, ви куди?
-Пані Сойон, в Фелікса почалась панічна атака, я його відведу до медсестри
-Добре
Сказати що весь клас був в шоці, це  нічого не сказати, як такий як Хван Хьонджин безсердечний хуліган школи може відвести якогось новенького учня до медсестри  тільки тому що у того почалася панічна атака?!
-Феліксе, все добре, я з тобою йшовши коридором повторяв Хьонджин
Але Фелікс нічого не відповідав, він відключився, але Хван встиг його зловити
-Тепер тебе на руках нести, чи що? Ні ні ні, нізащо, а може, ну чому ти такий милий — останнє речення він сказав дуже тихо що б ніхто не почув, Хьонджин, ти що, закохався, ні ні ні ні ні, такого не може бути, а може і може...?! Чорт, він заплутався
Хьонджин все д таки взяв Фелікса на руки, і поніс в кабінет медсестри
-Доброго дня місіс Розе
-Доброго, справку на те що б вас відпустили не напишу
-Та я тут не для цього
-Оу, тоді говори
І тут Хван заносить миле мов курча створіння під назвою Фелікс яке знаходиться в непритомному стані
-Це що, ти його побив?
-Ні, я, і таке сонечко побити? Ви за кого мене маєте? — і тільки до Хьонджина дійшло те що він сказав, як тут медсестра промовила
-Ого, ти ніколи нікого не називав так, і ніколи нікого не приводив сюди, невже наш Хван Хьонджин закохався?
-Та... ніі, а може так, може ні.. АААААААА, так.. — Він закрив своє лице руками
-Просто скажіть, з ним все добре? — Хьонджин взяв Фелікса за руку
-Не переживай так, в нього була панічна атака, ти не знаєш від чого?
-Незнаю нажаль, я в нього спитаю коли він проснеться
-Добре, тільки не переживай, з ним все буде добре
-Місіс Розе, коли він проснеться?
-Десь скоро, ти хочеш з ним посидіти?
-Так.. — прозвучало тихо
-Добре, тоді я вас залишу двох
-Мг..
Медсестра вийшла з кабінету
-Сонечко, проснись будь ласка, я тебе прошу.. — цю фразу Хван повторював дуже багато разів доти поки Фелікс не проснувся
-Що, де я? Хто ти? Ти хочеш мене побити? — Фелікса виступали сльози на очі
Хван протягнув руку що б погладити меньшого по голові, але він здригнувся і почав закриватися і... боятися?
-Ей, Феліксе, ти чого..
-Що ти зі мною хочеш зробити? Побити? Порізати? Видерти мені волосся? Обізвати мене? Що? — в хлопця ще більше почали текти сльози
-Ей... Ліксі, ти чого.. — Хьонджин протягнув руки що б обійняти хлопця
-То ти.. не будеш мене бити?..
-Ні звісно, навіщо? Ти навіть... милий?!
-А я хіба не урод? В мене є веснянки, вони все портять
-Ей, Феліксе, тихо
-А як тебе звати?
-Мене звати Хьонджин, мені 17 років, я можна так сказати король цієї школи..
-То по ідеї ти ж не мав піклуватися про мене..
-Хто так сказав?
-Про тебе підуть слухи
-І що?
Фелікс просто заплакав, і заліз на Хвана, потім він різко затих
-Ей, Ліксі, що сталось?
У відповідь тільки мовчання.. Після цього Хьонджин зрозумів що Фелікс заснув, заснув в нього на руках?! Через декілька Хвилин приходить медсестра
-Вже прокинувся?
-Так,він прокинувся, потім почав переживати і питати чи не буду я бити його... після цього він почав плакати, він підійшов, заліз мені на руки, і ще трохи поплакав, і заснув
-Таак, йому потрібно відпочити, то ж тобі прийдеться залишитися тут до поки він не проснеться, він може почати переживати якщо тебе не буде, він тобі довіряє
-Добре, а ви не знаєте чому він почав питати чи не буду я його бити?
-Його напевне б'ють батьки чи ще хтось, цього я не знаю, добре, сядь покомфортніше, а то він може спати годинку може і більше