Проходив день, аж тут Лікса підстерегла велика компанія яка складалася з хлопців і дівчат, але дівчат було більше, які скоріш за все були закохані в Хьонджина...
-Ну привіт, Феліксе
-Хто ви? Навіщо я вам?
-Ох, ти що, не розумієш? Ми всі закохані в Хьонджина, і нам потрібно тебе позбутися
Фелікс почав відходити назад аж поки не вперся в стіну, але тут проходить Хьонджин
-Ліксі! Навіщо він вам? Якщо ви до нього хоч пальцем торкнетеся, то вам не жити
-Ми тебе зрозуміли Хьонджине — так, його всі боялися, бо він сильний, і може нормально так нашкодити
-Боже, сонечко, ти весь трясешся, все добре?
-Т-так
-Все, ще один урок, і ми йдемо додому
-Д-добре
Пройшов ще 1 урок, і вони вирішили піти пішки додому
-Хьонджине, мені потрібно буде додому повернутися, але мені страшно
-Ліксі, ти можеш переїхати до мене, мої батьки не проти, ну, тобто тато незнає що я гей.. але я йому все поясню
-Я тебе люблю, ти найкращий! Але мені якось ніяково, харчуватися і жити за ваш рахунок
-Нічого страшного, моя мама знає твою історію, вона не буде проти
-Тоді ми можемо зайти за моїми речами зараз? — як би Феліксу не хотілося туди йти, але потрібно
-Добре, я зайду з тобою якшо що
-Ти найкращий...***
Через пів години вони дійшли до вже старого дому Фелікса
Стук
Їм відкрили батьки Фелікса
-Да ніужелі, привалив
-Я тільки за речами, Джинні, заходь
-А ти ще хто?
-Хлопець вашого сина
-Господи, він ще й гей, кого я виховала
-Ви виховали чудового хлопця
Хван зайшов в дім, і пішов до кімнати Фелікса
-Лік... — Він побачив Фелікса без верху
-Ой, я напевне не вчасно
-Ти чого, заходь
Хьонджин підійшов і обійняв Фелікса за талію
-Який ти в мене красивий
Фелікс трохи почервонів
-Ти теж дуже красивий, настільки, що я не можу відірвати свого погляду
-Ой, ну ти романтик
-Да, я такий
-То мені так вдома ходити?
-Хмм, так, ходи хіхіхі
-Тоді ти теж будеш без верху, що б було все чесно
Фелікс пустив свої руки Хьонджину під футболку
-Ти набагато красивіший
-Ладно, давай продовжимо вдома?
-Добре
Фелікс одівся, та зібрав свої речі
-Пока мамо, пока тато
-Куди ти йдеш? неблагодарне!
-Він переїжджає до мене
-Ну ну, потім приповзеш на колінах
Хьонджин і Фелікс вже підійшли до дому старшого
-Тепер це твій новий дім
-Мене ніхто не буде бити, різати, кричати, обзивати
-Так, тут ти на свободі
Вони занесли всі пакети в дім і до Хьонджина в кімнату
-Ось поличка, склади туди всі свої речі
-Добре
Вони розклали всі речі на поличку як тут Хьонджин сказав
-Пам'ятаєш ми мали закінчити?
-Пам'ятаю
-Хочеш зараз?
-Хочу
Хьонджин штовхнув Фелікса на ліжко та почав розціловувати його обличчя та шию залишаючи декілька міток
-Я так тебе кохаю Джинні — вигинаючись промовив молодший
-Я тебе теж Ліксі — Хьонджин запустив свої пальці під футболку Фелікса
-Пам'ятаєш те про що ми домовлялися?
-Пам'ятаю
Хьонджин зняв футболку Фелікса
-Але пам'ятаєш що ми домовлялися? Якщо без верху, то разом — з цими словами Фелікс зняв футболку Хьонджина, і застиг на місці коли побачив його накачане тіло
-Мммм.. ти такий красивий
-Хочеш що б я так завжди ходив? Без питань
Фелікс тільки почервонів, і відвів погляд, в нього почали набиратися сльози в куточках очей
-Ей, сонце, ти чого?
-А-а я-якщо мене з-знайдуть? Якщо мене п-поб'ють?
-Котику, все буде добре, хочеш, можеш лягти спати
-Можна питання, тільки відповідай чесно
-Хм, добре
-Я нікчема? Я нездара? Я нічого не вмію? Я урод? Мої веснянки некрасиві? Моє тіло некрасиве? Я товстий? Я тобі потрібен тільки заради репутації?
-Боже, кошеня, ти чого, ти найкращий хлопець на світі, я тебе обожнюю, з чого ти взяв що ти такий і те що ти мені потрібен тільки заради репутації?
-Бо ти, король школи, зустрічаєшся з таким як я..
-Тому що я в тебе закохався Ліксі, я не хочу страждати тільки через цю всю репутацію, я тебе люблю, і буду зустрічатися з тобою.
-Я хочу спати, спати біля тебе, але спочатку.. можна виплакатися і висказатися? Ти єдина моя настільки близька людина, я тобі довіряю
-Добре, цієї ночі я в твоїх руках
-Ти найкращий
На це Хьонджин тільки посміхнувся
Він притиснув Фелікса до себе, та дозволив йому робити з собою все що захоче
-Хьон, можна.. тобі заплести хвостики?
-Звісно, візьми там в тумбочці те що тобі потрібне
Фелікс поцілував Хвана в щоку, і побіг за резинками
-Якщо боляче, скажеш мені будь ласка
-Добре
Через пару хвилин хвилин хвостики були готові-Джинні, я хочу їсти..
-Коли ти останній раз їв?
-Тоді коли тітка приїжджала
-Скільки днів назад?..
-5..______________________________________
Ця частина меньше за всі інші, але я думаю це ж нічого?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Подаруй мені любов [ЗАКІНЧЕНО!!]
FanfictionВсе почалося одної осені, Фелікс переїхав зі своєю тіткою з Сіднея в Сеул, так, дорогу він подолав не коротку, але зараз не про це. Приїхали вони в Сеул в кінці літа, тому Фелікса встигли записати в школу...