Мафіозі й глупишка

1♕

• автор

-Містер Чон  прийшла дівчина на спів бесіду що їй робити? - до кабінету  зайшла пишно груда блондинка з довгим кучерявим волоссям

- так хай проходе- потер переносицю чоловік до тридцяти років

Дівчина покинула кабінет й після неї залишився тільки аромат її духів  який рознісся по всій кімнаті
Чоловік з полекшенням видихнув й послабив краватку  в кабінеті була смертна тиша лише  тяжке дихання чоловіка який не може нормально спати вже цілий місяць розривав контакт з тишою

Ледь помітні стуки розлетілися по всій кімнаті Чон підняв погляд на двері в яких показалась на вигляд безпомічна дівчинка років вісімнадцяти

- містер Чон я...- в очах можна було побачити страх й  на скільки сильно вона переживаєш особливо коли її перебив грубий голос чоловіка

-  сідай!- показав він рукою на стілець поруч з столом

Без зайвих запитань дівчина сіла за стіл й протянула йому папери  які хлопиць зразу взяв читати 

Поки чоловік був зайнятий дівчина вирішила роздивитися кабінет : все було я темних тонах ніби він боявся світла якого явно не вистачало одне вікно було не закрите від промінь світла

- значить ти недавно випустилась з університету?!- перебив він тишу й подивився своїми коричневим очима які схожі на чорний шоколад

- так.... але я не пам'ятаю коли ми перейшли на ''ти '' - запитала дівчина зійшовшись з його очима

- це не важливо чому саме в нашу кампанію ти вирішила прийти їх багато в нашому місті?!- не зменшував  темпи й завалював дівчину питаннями

- я подавала документи в сім компаній й всі мені відмовили крім цієї - як омога  чітко вимовила вона чомусь зразу їй показався цей чоловік страшним можливо це іза його вигляду але зовнішність обманює

- гаразд!- відкинувся на спину крісла й пристально дивився на дівчину оглядаючи її - Джису ти як написано в твоїй біографії ти навчалась в Америці а іменно в Чікаго  яка причина стала вчитися там?!

- після смерті батьків в мене  залишилась сама тьотя  яка живе в Чікаго й так як мені було тяжко залишатися в Кореї я переїхала до неї  й вчилась там.... Ви завжди завалюжте питаннями?!

- так я маю знати з ким я буду працювати!

- та з таким контролем йому тільки в поліцію йти!- подумала дівчина

- тобі двадцять три роки й тебе немає  ніякого стажу роботи чому так?!

- та блять тебе їбе!- думала дівчина

- я працювала не легально в кафе - після тяжкого видиху сказала вона

- добре й ти хочеш сказати що якщо попрацювала в якісь забігалівці ти варта працювати в моїй компанії....

- містер Чон якщо я вам не підходжу так й скажіть досить морочить голову- перебила його розмову Кім й стала з стільця

- мені подобається твоя вспильчивість )

- у вас немає ніяких проблем з головою ?!- здивованим голосом запитала вона

- та ні...напевно я не знаю тай взалі це не важливе щож мені сподобалась твоє досьє Ізель відробляє сьогодні останній день такшо можеш в понеділок виходить на роботу в восьмій ти повина вже сидіти за столом є певні правила  які ти повина виконувати.
1. Ніяких відносин з працівниками компанії я в тому числі.
2. Йти з роботи не раніше 18:00 підеш раніше тебе чекає покарання.
3.в мій кабінет без стуку або коли мене немає ти не повина заходити й також не заходити коли я  тебе не гукаю навіть якщо пожежа почнеться .
4. В дев'ятій годині приносиш мені каву запитаєш в Ізель яку.
5. Своє особисте життя залишаєтьсяш за межами компанії своїх дітей, чоловіка не водити в компанію.
6. Постороні  не мають права заходити в цей кабінет якщо хтось хоче зайти звониш мені.
Все зрозуміла ?! - подивився він на дівчину яка сиділа й слухала його

- напевно так я зрозуміла що цей кабінет важливіший за сім чудес світу

- саме так на цьому все можеш бути вільна...хоча мені цікаво що сталося з твоїми батьками?!

- містер Чон правило:5. Своє особисте життя залишаєтьсяш за межами компанії своїх дітей, чоловіка не водити в компанію. Моє особисте вас не повинно цікавити на все добре)- поклонилась дівчина й покинула кімнату

Джису ще пів години розмовляла з Ізель яка розповіла що і як й пішла додому в свій старий дім який так  не хотілося повертатися після смерті батьків