4 :: Зустріч

6 2 0
                                    

Темрява буде їсти твою памʼять.

Гостре відчуття голоду востаннє попереджає людину про те, що рівень енергії в тілі зараз критично впаде, й потім існує ризик сильного переїдання, а це погано впливає на шлунок.

Ріц прокинулась від гострого болю в животі, який змусив її скрутитись в позу ембріону. «Все ж таки, на одному чаї я довго жити не зможу...» Ледь як, але дівчина встала з ліжка, одягла капці й швидко побігла до кімнати з холодильниками, де її чекало розчарування.

— Що?!

На дверях висіла табличка: "Холодильники неісправні! Вся їжа була викинута. Вибачте й дякуємо за розуміння!"

— Чорт, що за день!

— Оу, ти тільки побачила? Ну так, якщо б ти частіше сюди заходила, можливо б знала що у нас холодильники не працюють вже дні так три. — Знову знайомий голос.

— Айріс, ти завжди будеш приходити в найгірші моменти мого дня й цькувати мене? — Прошипіла Ріц, розвертаючись та прямуючи до своєї кімнати.

— Авжеж, я тільки для цього тут й живу! — Айріс засміялась, допиваючи свою банку соку.

Червоноволоса мисливиця забігла до кімнати і швидко змінила білу легеньку піжаму на темно-синє худі з чорними штанами. Зараз у неї була лише одна ціль: потрапити до магазину та поїсти.

Благо, магазин з їжею був зовсім недалеко. Ріц схопила свій шопер з малюнком Еньї, який вона теж зробила сама, й вибігла з хостелу, заворачуючи за будівлю по правій стороні.

«Зроблю собі омлет! Молоко, декілька яєць, масло є на кухні...» Дівчина почала пригадувати що саме їй треба для омлету, відкриваючи двері невеличкого продуктового магазинчику з червоно-синьою вивіскою.

— Гей, а-а можна мені ось це?! — Почувся радісний дитячий голос.

Повертаючи голову, Ріц побачила маленьку дівчинку з білявим волоссям, та рудого хлопчика поряд з нею. Вони виглядали прям як брат з сестрою, можливо, воно так і є... Яка різниця? Дівчина продовжила ходити повз поличок та набирати їжу.

Магазин був маленьким, тому Ріц вже декілька разів стикалась з тима двома. Вони втрьох попрямували до каси й чекали своєї черги. Весь цей час червоноволосу мисливицю не відпускали дивні думки, тягнуче враження дежа-вю. Цей магазин такий незнайомий, такий новий, а ось ці люди, хлопець з дівчиною, вони ніби давно забуті друзі...

Нічні Очі ЛісуWhere stories live. Discover now