Nitric Oxide

Найкраще майбутнє

- Стійте! — репетує Чонгук, проштовхуючись через натовп. Люди, побачивши захеканого від тривалого бігу закривавленого альфу, самі починають розступатися, даючи йому прохід до центру події.

Чонгук ще не бачить брата, але вже відчуває відчуття втрати і скорботи, що витає в повітрі, яке здавлює шию щільним кільцем і не дає зітхнути. Він нарешті сповільнюється і пробирається вперед, трохи накульгуючи. Ходити навіть важче, ніж бігати. Чонгук не думає про кисень, якого не дістає в легень, що горять, він не дихає прямо зараз. Їдкий запах гару засідає в глотці, щипає в носі і змушує і без того повні сліз очі сльозитися ще більше.

Чонгук не дивиться на перевернутий макларен, що перетворився з космічно-синього на чорний, місцями з фарбою, що відкололася. Він дивиться тільки вперед і молиться всім богам, у яких не вірить, за спасіння життя брата за секунду до того, як бачить його.

Над Хосоком кружляють троє лікарів. Один з них уже застібає чорний мішок, але від грому Чонгука, що вдарив крику, так і застигає. Все застигає, навіть час. Чонгук нічого й нікого не чує, не бачить. Лише обличчя брата, яке ось-ось сховається за чорним матеріалом.

- Відійдіть від нього! — як несамовито кричить Чонгук, пробравшись через сигнальну стрічку і підлітаючи до брата.

— Вам не можна бути тут... — каже один із лікарів, але Чонгук миттєво перериває.

- Це мій брат! Не чіпайте його, ідіть нахуй! Що ви робите?! — кричить він, упавши перед Хосоком на коліна і почавши судомними рухами стягувати з нього клятий мішок.

Чонгук задихається, а сльози вільним потоком бризкають із очей, не бачачи перешкод. Він заперечує реальність, шокована свідомість просто блокує. Чонгук не сприймає смерть брата, навіть від слова цього його трусить не на жарт; він не сприймає все, що відбувається довкола. Альфа, мов божевільний, здирає з Хосока мішок і підкладає під його голову свою долоню, на якій розсипалися порізи від дрібних уламків. Начхати йому. Якщо Чонгук може прямо зараз помінятися з Хосоком місцями, нехай це станеться якнайшвидше. Він готовий, йому про це навіть замислюватись не треба. Чого там чекають найвищі сили? Чонгук прямо тут і збирається викласти своє марне життя в обмін на життя брата. Чому так довго? Чому?

Чонгук не чує себе. Не чує свого вию, не відчуває гарячих сліз, що капають братові на груди. Він кричить і люто відганяє лікарів, які намагаються підійти та заспокоїти його, бо вже пізно. Він притискає тіло брата до себе і тулиться вологою від крові і сліз щокою до його прохолодного чола.