смертельна любов

Прохолодний літній вечір.Вулиці міста підсвічували,як світлячки фонарі більш світло жовтих відтінків.Не дивлячись на прохолоду влітку багацько людей,особливо підлітків прогулювалося затишними місцями міста:парками,кафе,а деякі навіть на дахах.
Сонце заходило за обрій,хмари ставали більш темними,вітер розпочав віяти.Краєвид з дахів був й насправді зачарованим.
Дівчина йшла не зважаючи ні на кого та ні на що,головне що було це нарешті дійти до свого під'їзду,своєї квартири і лягти на м'яке,прохолодне ліжко,яке чекало її тільки но вона підірвалась,коли побачила час - 9:15 ранку,вона забула про уроки й запізнилася на цілих два, настрій був з не найкращих,тому викинути всі думки та деякі спогади,які не давали зосередитися та заснути сном від якого можна жити тільки в добрих мріях.
Рюкзак вже лежав біля стола,в квартирі нікого.Мати на роботі і повернеться не рано,а батько...ну його немає,але є вітчим.Згадувати про нього в котрий раз не хотілося, але розуміючи,що він все рівно живе з ними потрібно змиритися,що мрії дівчини поглинула прірва з якої ніщо не вертається.
Не передягаючись світловолоса лягла дивлячись в стелю,погляд перейшов на стіну на якій були її мрії та самі найкращі,але вже темні спогади.Вона на фотографії граюча в квідич,біля неї її команда Слизерина,а неподалік стоїть команда Ґрифіндора.Якби не вона спільної фотографії й не було б,вмовляти прийшлося не довго,всі були згодні за три склянки сливкового пива робити будь що.
Біля цієї фотографії були такі ж тільки менші,на них вона зі всіма своїми друзями,немов вона знала,що станеться й прийдеться просто глядіти з сумом та розчарування на них.

За декілька хвилин дівчина впала в напевно солодкий сон.
Сон був темний,в ньому було видно тінь,яка наближалася до неї,що злякало світловолосу і вона закрила обличчя руками,але її пройшли немов вона не жива.Так і було,але вона бачила тепер,до чого йшла та тінь.Чоловік з довгим білокурим волоссям стояв щось говорячи до людини.Голова було спочатку важко розчути,але крик світловолосого не те,що перелякав,а більш здивував дівчину.

– Чого ти не розумієш серйозності всієї ситуації?! – шиплячи запитував чоловік високої статури з довгим світлим волоссям.
– Це ти нічого не розумі... – розпочав силует.
– НІ!!ТИ,ВІЛЕНДС ФРЕЙК НІЧОГО НЕ РОЗУМІЄШ!! – крик для дівчини немов відлуння пронизувало в вушах.

Ці жахи її тривожять декілька місяців,якщо все розпочалося з Хогвортсу,то тепер ця ситуація в якій був її батько і хто як не Люциус Малфой.
Це все закінчилося настільки швидко, наскільки дівчина змогла зрозуміти всю ситуацію.
ЦЕ БУЛИ НЕ ЖАХИ!!А ІСТОРІЯ СМЕРТІ БАТЬКА!!
Тільки но в голові пролунало це дівчина не витримала дістала пачку сигарет від яких відмовилася ще три місяці тому і зірвавшись з місця вибігла на дах будинку.
Спала вона не так довго,бо захід сонця був неперевершений.Всівшись на лавку,яку вона сама й зробила,щоб не сидіти на краю даху.Діставши з тільки но нової пачки сигарету,вона підпалила її.Дим пройшов біля її обличчя і в її легені.Стало немов краще,все забулося,але не надовго.
Дівчині розпочало здаватися,що хтось літає на мітлі високо,майже дістаючи до темних хмарин.Ця постать була знайома, вона не один раз бачила її.Скинувши все на галюцинації після того кошмару,дівчина викинула недопалок сигарети та взяла нову.