Зруйнована душа

Лілі

У мене страшенно болить живіть та голова.Очі я ніяк не можу розплющити,все глибше поринаю в сон.Памятаю лиш те що Адріан взяв мене на руки,а далі суцільний провал в пам'яті.
Крізь сон чую голоси,думаю це лікар адже він щось говорить про мій стан.
Мені потрібно проснутися, я хочу на волю,я втомилася від чотирьох стін .
Моє тіло потребує сонця...

Знову пробую відкрити очі і нарешті вони піддаються.
У мене все тіло болить наче по ньому проїхалася вантажівка.Рукою я тагнуся до живота,адже пам'ятаю свою рану.
В мене пов'язка?
Швидко піднявшись з мого рота вирвався крик болю...

-Дідько

Я почала оглядатися,та ніяк не можу зрозуміти де я,і чому я роздягнена?
Кімната в який  знаходжуся темна,і дуже велика.
Зараз напевно вже день,адже крізь закриті вікна шторами проходить трошки сонячного світла.Я спершися об ліжко спробувала встати.Переборовши всю біль,я це зробила.
Мене хтось повністю роздягнув,прокляття,я повністю оголена .Мені терміново треба в вбиральню але насамперед я мушу знайти хоч якийсь одяг.
Навпроти ліжка є двоє дверей,підійшовши ближче я відкрила перші і за ними знаходиться ванна,таж в темних тонах

-Добре,тебе я знайшла.Та спочатку мені потрібен одяг

Швидко закривши перші я покрокувала до інших дверей,і яке ж було моє здивування коли за ними знайшла гардероб.Попереду коридор по сторонах якого знаходяться рубашки та костюми.

-Людина в кімнаті якої я знаходжуся не носить футболок?Ок.Візьму рубашку

Я підійшла ближче та взяла першу рубашку яку побачила.Вона велитенська.Я застібнула всі гудзики та закотила рукава.Рубашка була мені до колін,але це не найгірше.Головне що я прикрила своє голе тіло.

Далі нарешті вбиральня.Я сходила в туалет та постаралася вмити обличчя,так як на ньому були наслідки виховання демона ,просто доторкатися було боляче.На раковині я побачила нову зубну щітку тому вирішила скористатися і нею.

-Як добре.
Пробубніла я коли вийшла з ванної кімнати.

Та як тільки почала підходити знову до ліжка мій живіт забуркотів,я не отримувала їжі кілька днів.
Можливо якщо я тихенько вийду з кімнати та знайду кухню то зможу щось поїсти?!Я не відмовлюся навіть від скибочки хліба.

Підійшовши ближче до дверей я тихо їх відкрила і оглянулася . Нікого.Тоді вийшла з кімнати та пішла в сторону сходів які були з правого боку від дверей.Я почала спускатися та прислухатися до кожного звуку.Нічого,досі тихо.Коли спустилася мене зустріла простора вітальна,світла і затишна.Я знову оглянулася,будинок був дуже великий,але моя інтуїція і голод підказували куди іти.
Я повернула на ліво,і підійшла до великих дверей,які на мою думку вели на кухню.Я тихо їх відкрила та застигла.