***за пів року до тепер***
Я намагаюся згадати, чи нічого не забув, зачиняючи двері квартири. Раптом виникає думка "Стоп, а ключі?", але я, на щастя, швидко роззуваю очі та вмикаю мозок. Ніби нічого не забув. Ліфт приїжджає на мій поверх і з нього виходить... Широка спина в білій футболці. Її власник розвертається, тримаючи перед у руках вузьку шафу, та невпевнено дивиться на мене. Я чекаю, доки це непорозуміння з шафою та красивою чорною шевелюрою посунеться, щоб продовжити свій шлях на роботу.
— Доброго ранку! — усміхається власник широкої спини, проходячи повз. Я загальмовано бурмочу "Доброго", заходячи в ліфт. Перш ніж двері зачиняються бачу, як привітний незнайомець відмикає сусідню квартиру. Потенційний новий сусід. Із приємним голосом.
***за місяць до тепер***
Сусід виявився Чонгуком – милим хлопцем, який іноді, одначе, займається якоюсь незрозумілою фігнею: не раз містична музика через стінку лунала всю ніч, іноді Техьону не давав спати чужий рівний голос, що говорив якусь відверту маячню, що й купи не в'яжеться. Тож Техьон виправдано підозрює, що той або відьма якась, або притрушений фанат усього містичного.
Варто згадати хоч те, скільки коробок свічок стояло в коридорі, доки той заселявся(Техьон абсолютно випадково побачив, що всередині, він аж ніяк не заглядав у них, доки сусід катався ліфтом за своїми речима). Або Чонгукові татуювання – а ними, на секундочку, вкриті обидві його руки – чистісіньке втілення магічних візерунків і символів! А як же не згадати про його любов до котів? Особливо чорних. Він приїхав із двома, щоправда один із них скоро зник. Напевно через те, що верещав по ночах, на що Техьон, звісно, не забував скаржитися.
Останнім часом зранку, саме тоді, коли Техьон виходить на роботу, виходить і Чонгук вигулювати свого кота. Кота вигулює.... Кота!
— Хіба котам потрібно гуляти? — одного разу щиро поцікавився Техьон у тому ж таки ліфті.
— Ні, — з легкою усмішкою відповів власник широкої спини(а ще накачаних рук і грудей, що Техьон побачив не в першу їхню зустріч). — Але мені подобається гуляти з ним, та й йому це на користь.
Отак от і жили по-сусідству трудоголік і любитель чорних котів, щодня зустрічаючись у ліфті, доки одного разу не сталося ЦЕ:
YOU ARE READING
Котямба
FanfictionРодове прокляття проявляється неочікувано для Техьона, який забив на всі попередження. Тому тепер він кіт, який спершу радіє можливості відпочити від активного людського життя, але потім у нього з'являються сумні думки та некотячі проблеми. А ще йог...
