Техьон прокидається від того, що земля під ним зникає. А тоді відчуває, що його притуляють до чогось теплого. Хтось притуляє його до себе. Він розплющує очі якраз у момент, коли його кудись заносять. Крутить головою. Його тримає Чонгук. Значить і квартира Чонгукова. Чудово, Техьон на місці.
— Ех, — хлопець ставить його на підлогу, роззувається та знімає куртку, кидає кудись на поличку ключі, — і звідки ж ти, котямба, тут взявся..?
Техьон мимоволі мяукає. Щось Чонгук не дуже радий... не викине він ж його назад?
— Зараз дам тобі молока, — іде кудись вглибину квартири, а Техьон недовго думаючи за ним. — Ее, котямба! — обуються, помітивши, Чонгук. — Ти куди з брудними лапами?
Техьон завмирає і тоді Чонгук піднімає вгору вказівний палець:
— Так і стій, а то назад у коридор підеш.
Доки він, зникнувши з поля зору, робить якісь там махінації на кухні, задля більшої схожості на кота Техьон лягає. І думає: чому котямба? Чонгук так усіх котів називає? Невже саме це хочеться казати, дивлячись на Техьона? Хіба він не миленький котик? Або кицюня? Просто кіт врешті-решт. У Техьона раніше виникала думка, що його сусід дещо дивненький, і тепер він переконується, що ТАК, ЧОНГУК САМЕ ТАКИЙ.
За цей час хлопець повертається з кухні з мискою в руках і ставить перед котом, присівши навпочіпки.
— Хм, — видає щось схоже на смішок, — ти справді лишився тут. Людську мову розумієш? — жартівливо нахиляє голову вбік, заглядаючи за очима хвостатого. Останній, очікувано, не відповідає, і навіть не дуже вслухається, задоволено наповнюючи свій шлунок теплим молоком. — І що мені з тобою робити? Шерсть гарненька, не худющий, напевно господарів маєш, — думає вголос хлопець і акуратно гладить чорного пухнастика по загривку.
Техьону хочеться активно запротестувати – немає він ніякого господаря! – але вчасно зупиняє себе, бо божевільне м'явкання ніяк не посприяє тому, щоб його залишили тут. А хитати головою, як людина, в тілі кота буде точно підозріло. Чонгук ще подумає, що він якесь чортисько й позбудеться пошвидше. Всяке ж буває в цьому шизанутому чаклунському світі...
— Ехх, — знову важно зітхає та забирає пусту миску. Коли повертається з кухні, то стає навпроти та якийсь час просто дивиться на це чорне створіння, яке невідомо звідки з'явилося сьогодні в нього перед дверима. Техьон намагається виглядати як наймиліше та найбезпорадніше, бо відчуває, що зараз вирішується його доля. — Ну добре, подам оголошення на олх і десь по району розвішу пару, що знайшов котямбу, а як ніхто не звернеться, то лишишся в мене.
YOU ARE READING
Котямба
FanfictionРодове прокляття проявляється неочікувано для Техьона, який забив на всі попередження. Тому тепер він кіт, який спершу радіє можливості відпочити від активного людського життя, але потім у нього з'являються сумні думки та некотячі проблеми. А ще йог...