Перетворення друга дитинства з гарматного м'яса в серцеїда

Розділ 69.1. Перетнути фінішну пряму

Спортивний захід.

Після церемонії підняття прапора прозвучали виступи керівництва школи. Директор і заступник директора школи стояли біля трибуни й спілкувалися пів години.

Після цілої години стояння можна було почути скарги з усіх боків. Вчителі покашляли, а потім дозволили їм сісти й відпочити.

Перший клас був у середині зграї.

Сидячи, схрестивши ноги на галявині, Сун Юй розірвав обгортку м'ятної цукерки та кинув її собі в рот.

Він подивився на купу маленьких рожевих конвертів, що звалилися перед ним, із досить здивованим виразом обличчя та підняв брови: «Що це?»

Сі Бовень подивився на натовп навколо них, стиснув губи, а потім тихо сказав: «Листи. Вони від ваших маленьких шанувальників. Гадаю, вони всі підбадьорюють вас за ваш вечірній захід. Брате Юй, швидко відкрий їх і поглянь».

Поруч з ним рахував Ма Сяодін.

«1, 2, 3... 14, 15, 16 — Боже, там шістнадцять листів». Він був щиро зворушений цим: «Брат Юй — поганий, Брат Юй — непереможний, і в усій Школі № 1 лише Бог Се може змагатися з тобою за популярністю».

Сун Юй вчора погано спав і тепер був сонним. Почувши це, він коротко засміявся, і в поєднанні з цукерками, які залишили в його роті прохолодний м'ятний присмак, він відчув себе трохи бадьорішим.

Він витяг лист: «Це все любовні листи? Не треба, ще занадто рано вранці для чогось такого незручного». Просто в нього були опущені очі, губи ліниво притиснуті, а вираз обличчя начебто говорив: «Я дуже втомився» і «Я хочу спати». Не було й натяку на збентеження.

Ма Сяодін подивився вліво і вправо, а потім знайшов ключову точку. Він говорив, його тон показував, що він отримує задоволення від нещастя інших: «Брате Юй, бач, минулого разу ти відмовився від любовного листа, а тепер усі розумні й не записали жодні імена. Ти не зможеш дізнатися, хто вони, і не зможеш їх повернути, навіть якщо захочеш».

Сун Юй зосередив свій погляд і подивився. Виявилося, що всі ці любовні листи були надіслані під псевдонімами, і якщо не «Красуня», то «Мрія» або «Мила ніч». Вони були настільки поверхневими, наскільки це можливо.

Він стиснув губи, і остання сонливість, яку він відчув, розвіялася.

Сун Юй відкрив лист і переглянув його.