Я закохався в русалку 🧜‍♀️❤️( ЗАКІНЧЕНИЙ)

20 метрів

- Повтори 
- Що ?
- Повтори. Щоб ти сказала якби повернула серце 
- Як сильно я тебе ненавиджу - як тільки я це сказала П'ятий вчепився в мої губи 

💭Від...відпусти мене...Відчепись💭- на мої слова хлопець реагував навпаки. Він поглибив поцілунок, я відчувала як його рука лягла мені на талію, я штовхала хлопця в груди, але він був сильніше за мене і не хотів так легко здаватись 
<- Я не відпущу тебе поки не почую що я хочу. А ти знаєш що я хочу> 
💭Нізащо💭
<- Тоді>- хлопець ще більше поглибив поцілунок 
💭Мені нема чим дихати...💭
<- Ти ж сирена, можеш не дихати під водою>
💭То вода бовдуре💭 
<- Скажи те що я хочу чути>
💭Я тебе ненавиджу - в голові починало паморочитись від недостачі повітря - Я зараз знепритомнію...💭 

Брюнет відсторонився від мене і я почала хапати повними легенями повітря 

- Неадекват, вбити мене вирішив ?
- Ти ж хотіла повернути серце 
- Так би я все одно померла довгень. Я ж казала, користі від тебе ніякої, тільки псуєш все - на П'ятому була футболка, він зняв її одним рухом й взяв мою руку у свою - Що ти робиш ?
- Ось це - він поклав мою руку собі на грудну клітину - Що відчуваєш ?
- Жар... Але як ? Це твої витівки ? І не кажи що це не ти граєшся силою 
- Я навіть не використовую силу зараз - я передвинула руку на зону серця, я відчувала сильне серцебиття і його було два 
- Два серцебиття... Він моє серце у твоє помістив
- І за цього воно запекло ?
- Запекло ?
- Так, різко запекло 
- Окей, зараз допоможу охолонути - я відчинила двері у ванну кімнату й силою відкрутила кран, струя води полилась на брюнета - Ну що ? Охолонув ?
- Так, дякую 
- Нема за що, а тепер вали 
- Зла ти квітко 
- Зла, вали
- Побачимось уві сні квітко - хлопець зник в синьому спалаху 
- Як. Ти. Мене. Бісиш. Падло. Ходяче

Я лягла в ліжко і намагалась зрозуміти що тільки-но відбулось. За роздумами я заснула 

Ранок
Я була на ватних ногах, вставши я пішла у ванну, прийнявши всі водні процедури я одягнула форму й пішла на навчання. Зайшовши в аудиторію яка тільки-но шуміла як вулик я почула суцільну тишу 

💭Краса, тиша. Ти дуже мені зараз потрібна💭

Я пройшла до свого місця де вже сідила Несса 

- Привіт, якщо ти не проти...- я не встигла договорити як брюнетка піднялась й підійшла до мене, вона мовчала - Слухай, давай ти просто на пряму все скажеш і не будеш оцією фігнею страждати - в Несси на очах з'явились  сльози - Ой блін, тільки не починай - дівчина вчепилась в мене з обіймами, вона міцно обійняла й плакала - Оууу, не на таку реакцію я сподівалась 
- Я так за тобою скучила...
- Що ?
- Луна - дівчина відлипла від мене - Більше не зникай, будь ласка 
- Окей - в аудиторію залетіла Аміра 
- Мені сказали що бачили Луну 
- Я тут - мовила я піднявши руки й стоячи в обіймах Несси 
- Луні - радо закричала Аміра й підбігла до нас - Я дуже рада тебе бачити люба 
- Вау, хоч хтось з цього пекла мені радий 
- Більше не залишай нас так неочікувано 
- Окей, а тепер відпустіть мене, якщо ви пам'ятаєте я ненавиджу чужі дотики 
- Вибач, емоції 
- Сідай маленька - Несса простягнула мене за руку до нашого столу 
- Ця шизанута не дозволяла нікому сідати на твоє місце - почула я одногрупника 
- Рота причини краще 
- Ви якісь дикі - я подивилась в очі того хлопця і він закляк 
- От так краще 
- Воу, у нас нова статуя у двір з'явилась - почувся голос біля дверей. Там стояла компанія П'ятого з ним попереду - Бачу всі раді що ти повернулась 
- Привіт крихітка - радо мовив Пейт 
- Пейті 
- Наша маленька колючка повернулась - крикнув Діл. Діл з Пейтом побігли до мене 
- Так, так, так, давайте без обіймів - як тільки я це сказала хлопці обійняли мене - Та йоб...
- Пізно мала 
- Мала, ми раді тебе бачити 
- Всі хто сказав що радий мене бачити, ви хоч знаєте що я зробила ? 
- Знаємо 
- Окей. Ви всі йобнуті. Всі до одного 
- Ми всі тут такі квітко 

💭Не всі. Більшість мене вбити зараз хочуть💭
<- Нехай спробують>
💭Чудова ідея. Треба буде когось попросити мене вбити💭
<- Тільки спробуй> 
💭Спробую, і не сумнівайся кролику💭

- Ви не чули дзвінок ? Сідайте на свої місця - мовила Елліс зайшовши в аудиторію 
- Почули, відваліть від мене - хлопці мене відпустили і ми всі сили на місця 
- Міс Серен - я стала рівно й дивилась на Елліс яка була суровою, але різко посміхнулась мені - Рада що ти знову з нами - мої брови піднялись 

💭Вам всім пам'ять стерли чи як ? Ти хоч пам'ятаєш що я тебе вбити збиралась ?💭

- Не можу сказати того самого міс Еллісон 
- Чому ж ? Ти не рада що повернулась ?
- Знаєте що. Я скажу це в обличчя вам, а потім і всім іншим 
- Кажіть міс Серен 
- Не потрібно до мене добре відноситися. Ми всі знаємо що я зробила, після такого до мене не треба бути доброю, не треба відноситись до мене ніби нічого не сталося, якщо ви мене ненавидите, то й показуйте це, я не збираюсь дивитись на ваші лицемірні пики 
- Я дуже рада що ви висловили свої думки міс Серен, але ви помиляєтесь. Я чудово пам'ятаю що сталося, і я пам'ятаю чия то була провина 
- Моя. То була моя провина. Це я її випустила, і саме моє тіло це робило. І не починайте казати що я не контролювала себе, тоді я саме я контролювала тіло 
- Лунарія, я не злюсь на тебе, я й справді рада що ти повернулась 

💭Одні добряки. Аж блювати тягне💭
<- Будь люб'язна, не на публіку> 

- Харгівз - я схопила пенал - Досить лізти мені в голову - я кинула пенал в хлопця, всі були здивовані від моєї дії 
- Невіжена, що він тобі зробив ?
- Досить лізти мені в голову от що 

<- А може мені подобається лізти тобі в голову. В тебе такі брудні думки, вони мене дуже заводять>

- Сходи до своїх подружок. Вони тобі з цим допоможуть і досить лізти до мене в голову - хлопець хтиво посміхнувся 

<- Невже тобі твої ж думки не подобаються ?> 

- Я ненавиджу коли в мої думки влазиш ти, досить читати мої думки. Пришелепкуватий - я почала йти з аудиторії 
- Луна, ти куди ? 
- Кудись де не буде вашого горе брата 
- 20 метрів - крикнув брюнет 
- Дякую що нагадав, відійду на мінімум 50 - я вийшла з аудиторії