Я закохався в русалку 🧜‍♀️❤️( ЗАКІНЧЕНИЙ)

Спір

-Залишилось тільки знайти камені... І як він мене до них приведе ?- мовила я дивлячись на руку де був браслет 
- Ти не знаєш ?
- Якби я знала я б питала,  розумнику ?- брюнет підняв руки в знак того що йому нічого сказати - Треба Вінні. Яка в нього кімната ?
- Я не знаю 
- От знаєш. Користі від тебе не багато - брюнет телепортувався переді мною, між нашими тілами майже не було відстані
- Нічого не попутала ? 
- Нічого. Від тебе користі як від пробки, тільки втикнутись раз і можеш 
- Дивись, бо тобі зараз втикну - мовив хлопець притиснувши мене до себе 
- Ще чого
- Щось ти занадто багато гнати почала на мене - мій браслет почав світитися 
- Щось мені це не подобається 
- Ти зараз розмовляєш зі мною, отже повинна дивитись на мене - говорив хлопець не побачивши мого браслета 
- Та відвали ти - я відштовхнула брюнета від себе й браслет повів мене з кімнати - Невже один з каменів тут ? 

Браслет довів мене до погреба, він був зачинений величезним замком 

- Хай йому грець...
- Ну що, можеш без мене впоратись?- задоволено мовив П'ятий 
- Я ж кажу, ти як пробка. Не всюди ти й корисний 
- Не пожалкуй про слова квітко - я відчула руки на своїй талії й ми опинились з іншої сторони дверей 
- Не пожалкую - я пішла по сходах до кінця кімнати. Там я знайшла перший камінь з 3 які мені потрібно було ще знайти - Можемо повертатися - мовила я подивившись на хлопця, він стояв біля стіни обпершись об неї - Що ти так дивишся ?
- Нічого - я підійшла до брюнета й при ньому піднесла до браслета камінь який зі свистом опинився в браслеті - Дивовижно 
- Ага. Повертаємося - я простягнула руку брюнету. Хлопець схопив мене за зап'ясток й притис мене до стіни - Що ти робиш ? Взагалі мізки відшибло ?
- Ні, я завжди такий 
- Хтивий свин 
- Я б не сказав - брюнет підліз до моєї шиї, я відчула на ній губи, а після й зуби 
- Ти швидше пес ніж свин - я відчула біль в шиї оскільки хлопець вкусив мене - Боляче 
- Отже, не верзи дурню 
- Повертай нас на вулицю, мені треба знайти інші камені 
- Я тобі допоміг. Не хочеш подякувати мені ? 
- Ти телепортував мене на річку, щоб я тебе пробачила за те що ти віддав мене тим виродкам
- Ну а зараз 
- Це теж йде в те ж діло 
- Так не чесно 
- А з тобою і не можна бути чесним П'ятий Хагрівз. Повертай нас - ми знову на вулиці - Який гарний хлопчик коли слухаєш що тобі кажуть 
- А коли не слухаю ?
- Ще той виродок. Мені час, па-па

Я повернулась у свою кімнату. Залишок дня мій браслет так і не відреагував на камінь що мене дуже сильно дратувало 
Схопивши в душ я вже збиралась лягати спати як тут переді мною з'явився П'ятий 

- Через двері заходити не вчили ?
- Навіщо мені двері якщо в мене такі сили. Та й в тебе двері зачинені на ключ 
- От від таких як ти і зачинені 
- Щось не сильно вони допомагають тобі 
- Тільки ж ти можеш так пройти, щось хотів 
- Тебе 
- Мм. І навіщо ж ?
- Ніби ти не знаєш навіщо хлопцю потрібна дівчина - хлопець підійшов до мого ліжка де я і сиділа й нахилився до мене взявши пасмо мого волосся в руку 
- Вже всіх студенток перетрахав так вирішив до мене прийти ?
- Хто сказав що всі вони були в мене в ліжку ? Туди попадають обрані 
- Ті які зачепили тебе чимось. Точніше не дали в перший тиждень - глузливо мовила я 
- Язиката ти щось занадто 
- Яка є - я провела кінчиками пальців по щоці П'ятого - Але тобі нічого не світить 
- Хочеш влаштувати спір ? 
- І на що ?
- Не знаю. На бажання можливо 
- І яке ж мені бажання загадати тобі після того, як я виграю - мовила я зробивши вигляд що вже почала думати про приз 
- Не думаєш що виграю я ?- спитав хлопець поставивши своє коліно між моїх ніг й піднявши моє обличчя за підборіддя 
- Не думаю, знаю що виграю я 
- Якщо я не вкладу тебе до нового роки в ліжко до себе тоді виграла ти, якщо вкладу, виграв я 
- На бажання ж граємо ?
- Так кицю 
- Окей. Я приймаю умови спору - я простягнула руку брюнет яку він потис, я розбила руки - А тепер вали 
- Може я зараз збираюсь виграти 
- Спір починається з завтрашнього дня. Вали, я спати буду лягати 
- Вмієш обламувати 
- Ще і як вмію. Це моя улюблена робота 
- Тоді до завтра квітко - хлопець зник 
- Я хочу твої сили чувак - з цими словами я лягла спати 

Пов П'ятий 

- Тоді до завтра квітко - я телепортувався до себе в кімнату - Цікава ти дівчина Лунарія. Дві сили, русалка, тріснула мене по щоці, рука в тебе важкенька - мовив я та порухав вилицями - Що ще цікавого в тобі ?

Я переодягнувся й ліг в ліжко. Голоси в голові не давали мені спокою, я тільки й чув те що говорять студенти в себе в голові 

💭 Довбана сила. Ніяк нормально не виходить заглушити всі голоси. Дивно... Я не чую Луну. Мабуть, вже спить💭

Я не витримав й телепортувався на дах гуртожитку