Я позбудусь дитини

62 8 0
                                    

- Любий. Повір мені, я справді не брешу тобі 
- Побачимо коли народиш 
- І тоді ти будеш зі мною ?
- Не факт що дитина моя, а я не збираюсь бути батьком для не моєї дитини і до того ж не від дівчини з якою я хочу бути. Йди тепер 
- Ми сьогодні зустрінемось ?
- Поки ти не народиш, я з тобою спати не буду 
- От так значить
- Так
- Значить смерть цієї дитини буде на твоїй совісті 
- Яка може виявитись не моєю 
- Я позбудусь дитини значить 
- Плід до 3 місяця не можна вважати дитиною. Він ще не сформований - мовила спокійно я - Так що якщо ти позбудешся плоду зараз нічого не буде  
- Розумна занадто 
- Так. Я ж то книжки відкриваю, а не свої ноги 
- Та пішли ви. Будьте ви всі прокляті - Стейсі пішла геть 
- Вміє словами розкидуватись 
- Ага
- А що в неї за сила ? 
- Може з тваринами розмовляти 
- Не фартануло їй. Короля академії захомутати не вийшло ще й сила не дуже - П'ятий притис сильніше мене до себе - Шо треба ?
- Нічого. Просто здалось що мерзнути починаєш 
- Свою доброту грай при інших дівчатах, мені вона не потрібна 
- Як з тобою важко - мовив брюнет і його губи лягли на мою потилицю 
- Так говориш ніби ми одружені - я почула сміх за спиною, хлопець підняв мене й підійшов до лавки, сівши він посадив мене собі на коліна - І навіщо ?
- Ноги твої холодні. Захворієш ще 
- Ви подивіться як він хвилюється
- Якщо захворієш, то як мінімум до нового року хворіти будеш, а мені це не вигідно 
- Ти не виграєш, і я це тобі казала вже - П'ятий поклав голову мені на груди 
- Це ми ще побачимо - тихо відповів брюнет 
- Луна, поверни мій обігрівач 
- Бені, якщо так хочеш до брата на коліна я із задоволенням тобі уступлю - П'ятий сильніше обійняв мене 
- Та знаєш, з такою погодою я готовий сісти йому на коліна 
- Давай, заміниш мене якраз 
- А ви не офігіли за мене вирішувати ?
- Обігрівачі не розмовляють, тому мовчи брате - Бен поклав руки на плечі Хагрівза молодшого, в того почали горіти плечі й Бен відскочив від нас - Та нащо так робити ?
- Обігрівач не працює 
- Треба значить викинути або на переробку здати - брюнет після моїх слів подивився на мене піднявши брову - Ну а що ? Не правильно сказала ? 
- Погоджуюсь Луна - за Беном з'явилась вогняна куля яка почала летіти за ним куди б він не побіг 
- Типу ображений - брюнет нічого не відповідав мені - Уті які ми злі, образились на слова - говорила я тіскаючи хлопця за щоки 

<- А от тепер поцілуй>

- Ага, зараз 

<- Ну так, зараз>

- Обійдешся, не заслужив ти на поцілунок 

<- Я грію тебе, а міг би й зараз тобі дупу підсмажити>

- Налякав кота сосискою - П'ятий підліз до моєї шиї й прилип до неї - Ейй - я відчувала поцілунок на шиї, але ніяк не могла відштовхнути Хагрівза від себе - Припини 

<- Благай мене >
💭Що ?💭
<- Благай мене, щоб я припинив, інакше в тебе буде дуже великий і дуже помітний слід на шиї>
💭П'ятий звали від моєї шиї💭
<- Хто ж так благає> 

Брюнет міцніше притис мене до себе тим самим більше даючи собі волі 

💭Відпусти💭
<- Щось слабкі в тебе благання>- я вдарила хлопця по спині, але йому було наче байдуже-< Було б краще якби ти сиділа не боком, а обличчям до мене>
💭Багато хочеш💭
<- Та я б сказав навіть малувато прошу>- брюнет нарешті відсторонився від моєї шиї й дивився на всій "витвір мистецтва" 

- Гад
- Все для тебе люба 
- Не бачу що для мене. Дай я встану 
- Сиди ще 
- Оке, Вінні, Ноен 
- Так 
- Ммм 
- Ви після нового року де будете ?
- Та ми збиралась по домах їхати 
- Тобто вас обох тут не буде 
- Ну так, а що ?
- Та так 
- А ти не поїдеш ?
- В мене є справи тут, так що ні, не поїду 
- Добре, я передам мамі 
- Скільки в нас до канікул ?
- 2 тижні 
- Чудово - я встала з брюнета й пішла 

Перенесемось на 3 дні вперед 
Ми сиділи в аудиторії, всередину залітає наша одногрупниця 

- Яка падла розвішала мої фото ?
- Які фото ?
- Інтимні. Вони по всій академії - ми всі вийшли і побачили всюди фото цієї дівчини 
- Ото ти комусь насолила - мовила я
- І яка падлюка це зробила ?
- Не знаю. Але бачила у Вів'єн пачку листочків якихось сьогодні вранці 
- Вів'єн, йди сюди 

💭За останні 3 дні стільки сварок в цих стінах. Все іде по плану💭

Я почала посміхатися 

- Що тебе так насмішило ?- почула я голос за спини, за словами на мою талію лягли руки 
- Та так. Дивлюсь на реакцію хлопців, як дикі звірі якісь 
- Давно не було от і все 
- Виправдання їм шукаєш, ви всі такі
- І які ж ми ?
- Хтиві собаки яким тільки дай трішки волі, і ви затрахаєте все підряд, а потім "Це чоловічий інстинкт, і нічого було ходити у відвертому одязі". Ми маємо право ходити в чому захочемо і за це ви не маєте права навіть доторкнутися до нас 
- От так доторкатися ?- брюнет спустив руки з моєї талії на стегна й трохи підняв спідницю 
- Так - я надавала хлопцю на ногу 
- Ай-яй-яй, все, все, зрозумів
- Який слухняний хлопчик - я завела руку за шию брюнета й почала його гладити - Шкода що смаколиків нема 
- Є - брюнет підняв моє обличчя за підборіддя й вчепився в мої губи, я прикусила його губу - Боляче кусаєшся 
- Знаю - я відійшла від Хагрівза 

Я закохався в русалку 🧜‍♀️❤️( ЗАКІНЧЕНИЙ)Where stories live. Discover now