Fate. Переплетення вбивств

Глава 3

Знову темрява, те саме відчуття страху, як тоді уві сні, тільки зараз все наяву. Тяжко дихаючи, шатенка все продовжувала бігти від хлопця, який ніяк не переставав переслідувати її. «Невже його так заділо, що я сказала?» - подумала вона, її сили вже закінчувалися, а в боку дівчини почало сильно боліти від тривалого бігу.

Не побачивши кореня дерева, який стирчав із землі, Айрін випадково перечепилась за нього та впала. Стоячи на колінах, вона повернула голову, та в мить побачила, що сенсу бігти вже не було. Якби вона не впала, то мала б ще шанс втекти від цього божевільного.

В її погляді читався неабиякий страх та паніка. Піднявши голову, щоб побачити Сонхву, який зневажливо посміхався та дивився на неї переможеним поглядом, Кан тяжко видохнула. Навкруги нікого не було, темрява і глуха тиша. Було чути тільки шелест віток від дерев, які рухалися в момент, коли піднімався невеличкий вітерець.

-Ну що? Тепер ти боїшся мене? – сівши напроти дівчини, та, наклонивши вбік голову, начебто граючись з нею, запитав він.

Айрін нічого не відповіла. Їй було нічого йому сказати, вона не хотіла признавати йому, що зараз їй дійсно страшно, бо він тільки цього і чекав.

Взявши шатенку за обличчя, він продовжив: - До речі, я не Сонхва, - знову посміхнувшись та видавши невеликий смішок, промовив він їй прямо в очі. Почувши ці слова, в очах дівчини хлопець побачив здивування. – Ну що ж... почнімо, - сказав Пак і дістав зі своєї прихованої кишені в піджаку ніж. Він був розкладним, ручка була вирізьблена з дерева і покрита якимось орнаментом, а само лезо на світлі ліхтаря несамовито блищало.

«Я не можу сидіти ось так і чекати, поки мене вб'ють.» - подумала Кан та почала нервово оглядатися, наче шукаючи метод, щоб врятуватися. Цей план одразу ж зрозумів шатен, тому не довго думаючи, він встав на ноги та вдарив її у шлунок ногою, а потім не сильно пірнув її ножем у плече. Від неочікуваного болю, Айрін скривилась та інстинктивно взялась за місце, яке сильно їй боліло.

Не відійшовши від болю у животі та у плечі, хлопець взяв дівчину за волосся та жорстко відкинув її голову назад.

Раптом Айрін відчула злість та прилив нових сил. На зміну страху прийшла сміливість. Вона вмить схопила його за руку та сильно стиснувши, брюнетка враз відкинула її. Від неочікуваної оборони від Айрін, Сонхва трохи здивувався.