Fate. Переплетення вбивств

Глава 5

Місце в яке потрапила Айрін, було так само чорним і пустим. Здавалося, що тут немає нічого і нікого, окрім неї самої. Обернувшись навколо своєї осі, вона раптово помітила щось вдалечині. Воно виблискувало, тому одразу привернуло увагу Кан. Не роздумуючи ні хвилини, вона рушила туди.

Підійшовши ближче, брюнетка побачила білий стіл, а на ньому книгу, яка несамовито світилась білим кольором. На обкладинці було щось написано незрозумілою мовою тому, що то була за книга, Айрін не розуміла. Не зволікаючи ні секунди, її руки самі по собі потягнулися до неї. Відкривши першу сторінку, букви на ній одразу засвітилися золотим кольором.

Придивившись, вона зрозуміла, що це імена і прізвиська, але на різних мовах світу. Кан змогла впізнати декілька мов і прочитати слова. Листаючи далі, вона побачила, що у книзі є закладка, взявши її до рук, дівчина перевернула сторінки та відкрила місце де й була ця біла стрічка. Опустивши очі, вона помітила, що саме тут закінчуються імена, а далі пусто. Останнім, хто був там записаний, Кан не могла розпізнати, тому що чорнило, яким писали це, було майже стерте.

Єдине, що брюнетка точно зрозуміла, так це те, що ім'я і прізвище було написано корейською мовою. Прізвище було Кан, а далі не зрозуміло нічого. Раптом по спині у дівчині пройшов неприємний мороз, наче хтось відкрив вікно у тепле приміщення, а на вулиці було всі мінус 10 градусів. Трохи здригнувшись від раптового холоду, дівчина повернулася спиною до книги, і як же вона здивувалася, коли побачила перед собою себе ж.

Тільки цей двійник був весь у шрамах і в одежі, що була зараз на ній самій, але у неї вона була вся брудна та порізана, в той час, як в Айрін нова та чиста. Волосся дівчини було все скуйовджене і жирне, а коли та посміхнулась, то вона побачила, що у неї не було переднього зуба.

-Ви хто? - налякано запитала Кан у незнайомки. На її питання двійник просто посміхнувся та сів на підлогу. - Ви мене чуєте? - на це питання брюнетка просто підняла на неї голову та показала жестом, щоб та сіла поруч з нею. Не довго думаючи, Айрін присіла.

- Я твій прототип, який живе тут, - коротко відповіла вона, дивлячись кудись вдалечінь.

- В сенсі? Такого ж не буває.

- Буває, якщо ти записана у цю книгу, - показавши на книжку, яка була позаду Айрін, відповіла та.