Коридорами «ПОРОКУ»

Чатина 4

На наступний ранок Самуїла розбудили раніше ніж зазвичай і він уже сидів сонний та брав тести. До хлопчика підійшла лікар та вколола йому шприц у руку.
 
                                 ***
Не помітно для самого Самуїла він втратив свідомість. І зрозумів він це тільки тоді коли розплющив очі й побачив що знаходився у середині якогось пристрою. В середині все трохи підсвічувалося темно синім світлом від якого зір не хотів фокусуватися. Він помітив що до його тіла причеплено тисячу дрібних проводів. Він хотів спробувати постукати але тіло не слухалося і було важке. Він спробував закричати але це йому не дав гострий біль в горлі. «Капсула» - пролетіло в думках хлопчика. «Пейдж з Лівітом розмовляли про капсулу». У нього вже починалася тривога від  безвихідності як тут з боку висунулася механічна рука з шприцом і видавила вміст йому в руку. Голова почала кружляти, а перед очима все розпливатися і вже в котре хлопчик провалився в царство морфію.

                               ***

- Якого фіга ти навіть не зміг прослідкувати щоб субʼєкти не прокинулися ?! - йшла скоріше сварка ніж діалог двох мозгачів.

- Клянуся, я не встиг! Тільки відволікся на свої думки як той вже розплющив очі. - Виправдовувася інший.

- Ти розумієш скільки даних ми втратили коли субʼєкт побачив де він?! - у відповідь лише мовчання. - Особисто для тебе я надішлю тобі колег, і мені насрати хочеш ти цього чи ні. Тому що якщо це знову повториться я особисто кину тебе в яму з шизами. - Вимовив свою думку керівник мозгачів та вийшов з кімнати управління голосно грюкнувши дверима.
- 8:05. Пора запусти проект. Проект який приведе нас до ліків -сказав в голос свою думку один з мозгачів на повній сомоті.
  
                              ***

Самуїл відчув не великий холод. Перед очима було темно але він відчував що зараз він спить. У цій темряві він бачить не виразне обличчя Ави ніби на екрані.

- Самуїле, тобі колись розповідали який ти важливий? - каже вона з сумною посмішкою.

- Чув про це. - відповів він.

- Тем де ти зараз знаходишся, усе буде не справжнім, покажи найкраще що ти можеш. - з цими словами все зникає та знову темрява.

Різко з не звідки береться світло що сліпить очі. Картина змінюється і він лежить десь серед зеленої трави. Він спробував ворухнутися і в нього це вийшло хоча він очікував що буде паралізований як в той раз. Він сідає і бачить що сидить серед величезного поля. Він встав ті побіг до найближчого дерева яке було єдиним. Підбігши до широкого стовбура Самуїл побачив двері, йому нічого не залишилося як їх відчинити. Він простягнув свою руку до ручки та відкрив потягнувши двері на себе. У середині була темрява тому бажання туди заходити у хлопчика не зʼявилося.