Фізрук Мін

Поїздка за місто, або Кращий день для Кім Сокджина

У понеділок о 9:30 ранку Техьон пробіг усі п'ять кварталів від будинку директора до школи, стискаючи сумку під пахвою і голосно пихкаючи. Відверто кажучи, він був абсолютно не готовий до таких вправ. Побіг тому, що зустріч в автобусі була призначена на 9:00, а значить, він уже спізнився на півгодини, а з дому директора, тому що тільки вранці прокинувся і зрозумів, що їде на три дні, значить комусь потрібно залишити Йонтана під опікою, і, звичайно, він не міг придумати нічого кращого, ніж довірити свій скарб старшому Кіму. Ви запитаєте, а чому, власне, він утік? Чи не швидше було б їхати на машині? Так, швидше, але Техьон вчора весь вечір провів на парубочій вечірці з нареченим своєї сестри і просто не пам'ятав, де і коли залишив машину. До речі, як прийшов додому і поставив будильник о восьмій ранку він теж не пам'ятав, але слава богу! що поставив, а то точно вийшла б катастрофа.

Він різко загальмував, біля відчинених дверей автобуса і спробував віддихатися.

- Сподіваюся, ти виспався, — пробурмотів Чімін крізь зуби, вже чимось незадоволений зранку.

— Взагалі-то ні, — насилу відповів між хрипкими зітханнями Те.

- Давай залазь! Всі тільки на тебе і чекають.

Техьон винувато подивився на студентів і викладачів, які довго сиділи на своїх місцях, спробував розгладити кучері на голові, зрозумів, що це марно, і заліз в автобус.

- Доброго ранку хлопці!

- Доброго ранку, вчителю Те! – голосно заверещало у відповідь табун підлітків.

— Чімін багато лаявся? — тихенько спитав він, сідаючи до Чонгука.

— Нууу... Він обіцяв спалити всі твої картини, якщо ти запізнишся більше ніж на півгодини, — пошепки відповів Гук.

- О, ну тоді все гаразд, — безтурботно посміхнувся Те і відкинувся на спинку свого сидіння. - Я посплю трохи? Це була важка ніч.

Те заснув солодким сном, ще до того, як автобус виїхав зі стоянки, а якщо Техьон заснув, то довкола можна хоч хороводи з бубном водити — він не прокинеться, чим його найкращий друг і скористався. Чімін швидко організував турнір дорожніх ігор, за яким дві години шляху для всього автобуса пролетіли непомітно. Чонгуку, який програв за загальним рахунком, довелося виконати покарання: розмалювати сплячого Техьона. Чімін правда вимагав намалювати член, величезний на півобличчя, і обов'язково перманентним маркером, але інші виявилися більш добросерцевими, і в результаті зійшлися на вусиках олівцем для брів. Про те, якого хрону в сумці у математика виявився олівець для брів, до речі, ніхто не наважився пожартувати. Тому що у Чіміна був із собою і незмивний маркер, і всі знали, що він не забариться ним скористатися (причому знали і як саме).