Епоха Палаючого Каменю.

Частина 2.

Дівчина йшла по людній вулиці. Кігті Айріс стукотіли по асфальту. Вона міцно стискала грубий повідець для великих собак, другий кінець якого хаскі тягнула вперед. Як добре що її руки натреновані, інакше це напевне не вона б вигулювала собаку, а собака її.
Після декількох хвилин ходьби, вога дійшла на місце призначення. Діставши телефон з карману Делія глянула на час. 12:35. Майже вчасно. Підвівши очі вверх, вона побачила Кейт, яка вже бігла в її напрямку. Подруга зупинилася спершись руками на коліна і важко дихаючи.

– Фух... Добігла. Думала не встигну, але начебто вчасно. –  Коли вона випросталася, Айріс радісно стрибнула передніми лапами на Кейт, ледь не поваливши її.

– О-ой, і тобі привіт.– Подруга засміялася і погладила Айріс.
Делія хихикнула і привіталася.

– То що, куди підемо? – запитала дівчина.

– спочатку давай в молл, пройдемося по магазинах. – Скомандувала Кейт, і попрямувала в сторону головного входу.
С собаками сюди, слава Богу, пускали, тож вони всі спокійно зайшли. Айріс була доволі чемною та вихованою собакою завдяки старанням Делії, яка постійно привчала її до чогось або навчала новим командам. 
Першим ділом вони зайшли в "Сефору". Кейт вибирала собі лак для нігтів, а Делія вирішила піти понюхати парфуми.
Вона пшикнула перший на папірець, і скривилася. Цей смердів просто жахливо.
Інший. Цей вже був краще, та не набагато. Третій. О, цей запах був класний. Свіжий і легенький, як вона любила.
Вона вже повернулася аби піти, аж тут ледь не наткнулася когось.

– Привіт. Що, теж гуляєш? – з дурною усмішкою запитав хлопець. Це був Кайл, хлопець який приставав до неї ледь не з п'ятого класу.

– Господи, що ти тут робиш? – закотила очі Делія. 

– Ну-у, я звісно не Господ, але гуляю. Хотів ось мамі подарунок купити. – знизав плечима Кайл. _Дивно, занадто він спокійний сьогодні._
Дівчина підозріло примружила очі, та вже хотіла обійти, як той випалив:

– Стій! То тобі ті сподобалися, еге ж? – він показав на саме той флакон, який їй і справді сподобався.

– Яка різниця? Я спішу, бувай. – Делія обернулася, і потягнула повідець, аби Айріс пішла.
Вона знайшла Кейт на виході, вона вже купила лак.

– Це що, Кайл? Що йому знову треба? – запитала подруга.

– Ой, та нічого. Пішли скоріше. – Відрубала Делія, аби скоріше завершити тему. Він неймовірно бісив її. Вона вже казала що він їй не подобається. 
Вони ще трохи походили по магазинах одягу, поохрінівали з цін звичайні футболки, і пішли назад. Вони ще планували зайти у воллмарт, купити якихось чипсів або просто походити.  Аж тут, майже на виході, їх підловив Кайл.