ДОЗВОЛЬ МЕНІ ЗАЛИШИТИСЯ НА НІЧ || 18+

Розділ 1. Глава 1. Зруйноване життя

РОЗДІЛ 1

Настає момент коли все твоє життя руйнується. Руйнуються плани на майбутнє. Руйнуються стосунки з рідними, друзями і навіть звичайними знайомими. Ви стаєте геть чужі одні одному. Саме такий момент і настав у моєму житті, я залишилася зовсім одна, без грошей і даху над головою.

П'ять годин тому

Смерть батька вибила мене з рівноваги, я навіть не могла подумати, що він помре у такому віці через серцевий напад. Я постійно водила його до лікарів і не було навіть найменшого натяку, на якісь проблеми з його здоров'ям.

Похоронна церемонія завершилася і я повернулася до будинку, тут кожен куточок нагадував про нього, я вкотре за день почала плакати, мої очі вже боліли, але я не могла зупинитися. Після смерті мами в мене був тільки батько, ніхто з рідних не підтримував мене, лише він, а тепер і його немає.

— Так-так, я хочу продати цей будинок, — голос Сільвії, дружини мого батька. — Сьогодні? Так, в мене є час.

— Що ти робиш? — вона зупиняється, її біляве волосся виглядає ще гірше, ніж зазвичай. — Продати будинок? Про що ти говориш?

— Ти вже повернулася, — це не було запитання, радше невдоволене ствердження. — Так, я продаю цей будинок, він мені не потрібен.

— Яке ти маєш право його продавати? 

Я нічого не розумію, чому вона поводить себе так, ніби господарка тут. Сільвія посміхається і зверхньо дивиться на мене.

— То ти, ще не знаєш? — підходить до мене настільки близько, що я відчуваю аромат її парфумів від Yves Saint Laurent. Ненавиджу цей аромат.

— Годі тягнути — кажи!

Мене починає дратувати ця ситуація і ця жінка.

— Твій любий татусь залишив тебе ні з чим... але я, як чудова мачуха позичу тобі декілька мільйонів. — я стояла мов той істукан і не могла повірити в те, що вона сказала.

— Мамо, — з другого поверху спустився дванадцяти річний син Сільвії — Клінтон. — Ми ще довго будемо тут стирчати? Ти обіцяла, що ми поїдемо на море!

— Да ви геть очманіли?! Батька поховали меньше години тому, а ви вже збираєтеся на море за його гроші? — я ледве могла стримувати себе.

— Бет, кожен переживає горе по своєму...

— От сучка! — вдаряю її головою у ніс, жінка ледве втрималася на ногах, а з її носа тоненькою цівкою тече кров.