~~~
Жінка з старою душею
Та юними очима
Має вінтажне серце
І думки сплетені з зірок.
Як ти вважаєш, чи існує
Хтось справді гідний її?
Вона всміхається незнайомцям на вулиці,
Манить поглядом своїм ясним.
Можливо, це давні чари,
Породжені із чистої, як гірський кришталь, печалі,
Після затяжних століть,
Брехні безчестивої про злочин нескоєний нею.
Не чаклунка, не відьма чи щось подібне,
Просто жива, людина з думками і голосом,
Коли вже дозволите його проявить.
Поцупте серце, те, що в подряпинах,
Стискайте та й рвіть на шматки.
Ви ж бо однаково не
Дозволите користуватися ним,
Як воно того хоче.
У юних очах спочиває утома,
Чекаючи останнього вироку свого.
Дозвольте їй жити, не прибрехуючи.
Лишіть спати, не будячи,
Через новіші роки.
І вона вам, імовірно,
Навіть подякує.
1:35 14.02.2024
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сапфічні сни
Poezja«Sapphic dreams» або ж «Сапфічні сни» ніжна й трагічна поезія про кохання й любов від жінок до жінок🌈 Сапфо́, Сафо́ Мітиленська (грец. Σαπφώ, «світла, осяйна») (бл. 630 до н. е., о. Лесбос - 570 до н. е., о. Лефкас) - давньогрецька поетеса, композ...
