Заплющила очі.
Здається, уже літ сто її не бачила.
Проте це не завадить мені пам'ятати,
Як поряд із нею у моїх спогадах,
Завжди блякне сонце.
Перед її сміхом,
В очікуванні затихають птахи.
Я мушу, я повинна сподіватися,
Що, прокинувшись, побачу її біля себе.
А поки що тобі доведеться повірити:
Вона – не привид, не мара, не вигадка!
Вона існувала не лише у пам'яті.
Чужі очі кольору міцного чаю
Зблискують таємничими міражами.
Таємниця балансу буття сну
Та реальности відлунням живе в голові.
І я в котре розплющила очі,
Намагаючись знову довіритись тобі.
А тебе все нема біля мене тут, поряд.
1:55 17.02.2024
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сапфічні сни
Poésie«Sapphic dreams» або ж «Сапфічні сни» ніжна й трагічна поезія про кохання й любов від жінок до жінок🌈 Сапфо́, Сафо́ Мітиленська (грец. Σαπφώ, «світла, осяйна») (бл. 630 до н. е., о. Лесбос - 570 до н. е., о. Лефкас) - давньогрецька поетеса, композ...
