Її кімната була занадто пустою для мене.
Чи то мені так здалось,
В ній віддавна не вистачало чогось.
Чи то нового дивану чи ранкових поцілунків.
Кімната потопала у відтінках її малюнків.
Зранку закриває вікна шторами,
Постійно гуляє тихими просторами.
Я вирахував усі її подряпани на тілі.
Віддавна мене застають заметілі.
Чого ж не вистачає її сумній кімнаті?
До чого ті птахи,на картинах,пірнаті?
Картини,фарби зализують їй колишні рани.
Вона потопає від чергової омани.
Мені набридло за двох кохати.
Досить ,як птаха за пір'я тримати.
Буду взимку тебе зігрівати,
Це усе,що потрібно для щастя нам мати?
Нам потрібно літати!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Листи,які ти ніколи не отримаєш.
RomansЯ напишу книгу,в якій Ти до мене обов'язково повернешся. Я закриваю очі,намагаюсь не згадувати і знову бачу тебе. В інших бачу тебе. Мені до біса тебе не вистачає...
