Не знаю я,чим провинився перед світом,
чому мене ненавидіти стали.
Здається,був я непомітним літом.
Й ні звідки мене так тоді не гнали.
Та чимось не влаштовую я людство.
Не входжу в їхні я стандарти.
Душа моя за крок від самогубства.
Глибокі рани їй наносять їхні жарти
Чому для всіх я не такий як "всі"?
Для них я лиш об'єкт для "доставань"
Хтось скаже "не слухай ти дурні"
Та ця "дурня" так душу ранить
Відповісти-не відповім,ще гірше буде.
Ігнорувати-ігнорую,результату нуль
Нехай ця група виродків мене забуде
Й відправлюсь я у свій далекий путь.
