22 січня
Лікар викликав службу у справах дітей. Він мене не вперше бачить в лікарні і, здається, підозрює що відбувається в сім'ї. Страшно тільки, що мені можуть не повірити. Я ж хлопець. Я дуже хочу вже в дитячий будинок потрапити.
24 січня
Мені ніхто не повірив і забрали мене додому.
Залишається лише змиритися. Померти я не можу, не щастить. Припинити я теж нічого не можу. Просто не буду опиратися. Так буде краще.
3 лютого
Нудить від їх "який слухняний хлопчик". Але залишається лише посміхатися. Так дійсно краще, боляче майже не роблять.
12 лютого
Я хочу назад у психіатричну лікарню. Мені не подобається як до мене ставляться в школі. Я намагався подружитися з кимось, але в мене не виходить. Та й кому потрібен такий друг як я? Я так хочу до Мартіна. З ним було весело. Він мене розумів. Я сподіваюсь з ним все добре. Після лікарні ми ще не спілкувалися. Я боюсь написати йому.. що як це все таки невзаємно?
Я просто хочу спокою. Якщо я завтра у школі зірвусь, мене відразу в психушку відвезуть? Без згоди батьків? Хотілося б.
14 лютого
МАРТІН МЕНІ НАПИСАВ!!! Він запитував як я. Хотілося написати правду, але я лише написав, що скучив і хочу зустрітися з ним. Він відповів, що його випишуть лише влітку. Я пообіцяв приїхати до нього. Але не уточнив як саме. Головне щоб брат знову прийшов до кімнати, він же любить це робити.
15 лютого
Я втомився. Я хочу померти, але вже нічого не хочу робити. Нехай буде як буде. Це моя доля, я на це заслуговую і чим більше буду опиратися тим гірше мені буде.
24 лютого
Сьогодні їх було лише двоє. Вони були ніжні зі мною, бо я тепер "слухняний хлопчик". Фу блять. Мене аж нудить від цього. Але так справді краще. Мені навіть шоколадку дали. Але я її викинув. Не хочу таке їсти. Взагалі більше їсти не хочу.
17 березня
Я сьогодні втратив свідомість, коли прийшли друзі через голодування. Батько мене тепер насильно годує, щоб я нікого не лякав. Але мене не покарали. І на цьому дякую. Мартін сьогодні писав.. Як я хочу його побачити, знову його обійняти..
ВИ ЧИТАЄТЕ
Щоденник. Скло.
Teen FictionЯ не зміг. Все зайшло занадто далеко. Ці думки поглинають мене і я не маю сил боротися з ними. Останні події не дають шанс на життя. Я намагався. але.. мрії більше не рятують. Неможливість потрапити в них роз'їдає мене з середини. Я хочу покінчити з...
