Розділ 11

57 2 0
                                    

Плейлист до розділу:

•Back to black — Any Winehouse
•Doin' time — buggedmouse
•Renegade — Ren
•Desire —z2unre

Алессія

Ми недавно сіли у літак,щоб повернутися назад у Рим. Я сіла на місце біля вікна,як і минулого разу. Але минулого разу ми летіли на комерційному літаку, а повертаємося на приватному літаку Рената. Нам вже не було причин привертати до себе увагу, тому було безпечно летіти таким літаком .

Ренат сидів з іншої сторони літака, роблячи, щось у своєму комп'ютері. Він виглядав зосереджено, і інколи в нього відкривався рот. Ні, не від подиву. Він просто розмовляв. Часом кидав погляди на мене, але це для того, щоб впевнитися, що я жива,або йому дуже подобається на мене дивитися.

Час летів повільно, і було занадто скучно. Спочатку я сиділа у телефоні, потім поробила всі справи. І ми всерівно ще не прилетіли.

Я встала, прямуючи до туалету, і Ренат насупився.

— Скільки нам ще летіти? — я запитала.

— Мабуть ще півгодини.

Я розчаровано видихнула, і пішла в туалет. В дзеркалі я побачила злегка сині синяки під очима, які я не замалювала, бо не хотілось цього робити. Я не є шанувальником багато косметики, але я фарбуюсь. Інколи даю час лицю відпочити.

***

Ми вже сіли на посадку, очікуючи на вихід. Через годину часу я буду вдома. Через два дні стартує продаж моєї машини. В честь цього буде невелике свято.

Двері літака відкрилися, і Ренат кивнув мені спускатися першою. Наш багаж вже винесли,тому лишається занести його до машини.

— Ренате, чекаю тебе у неділю на премʼєрі моєї машини.

— Я прийду. — відповів він, і я на кілька секунд помітила іскринку у його очах.

Я кивнула, і не прощаючись пішла до машини, тягнути свій великий і важкий чемодан. На хріна я стільки брала?

Я відкрила багажник і ледве засунула свій багаж. Сіла за кермо і вирушила. У четвер вже буде випуск мого власного автомобіля, і мені важко стримати емоції. Я йшла до цього 3 роки. У чотирнадцять мені стукнула ця божевільна ідея зі словами « а чому б ні?» . А зараз я чекаю на премʼєру. Я з самого дитинства захоплювалась машинами. Не знаю, чи то від того, що росту у сімʼї мафіозі, де поміж машин ще захоплююсь ножами, чи то щось інше.

Подвійний постріл Where stories live. Discover now