Троянда біла у саду цвіте.
Ні для чого – так, як і все життя.
Мабуть, робили щось з тобой не те,
Раз попілом покрились почуття.
Цей попіл не прибрати, ні. Ніяк.
Да і нікому вже не треба це.
Як вийшло так? Хтозна. От якось так.
Час далі йти – пішло до біса все.
