Відносини з вчителем фізики

Частина 7

     До шостої ранку Хо був у роздумах через, що Хана почало нудити і буквально через декілька хвилин прокидається Джисон.

Д.–Найгірша ніч в моєму житті.
М.–А через що тебе нудити почало?

     Джисон не хотів розказувати Мінхо, що він голодує, тому збрехав йому.

Д.–Можливо переїв.
М.–Давай до лікаря сходимо, бо в тебе давно такого не було.

     Хан кивнув Мінхо та пішов у ванну прийняти душ та почистити зуби, а Хо почав готувати сніданок. Джисон вийшов з ванни, пішов на кухню до Мінхо та сів за барну стійку.

Д.–Ти уроки на сьогодні зробив?
М.–Ні.
Д.–Вчора так захопився гулькою з Феліксом, що і забув про домашнє.
М.–Фелікс ні в чому не винен.
Д.–Я ж його і не звинувачую і тебе теж. З ким не буває. Я теж з другом любив після школи гуляти до ночі і як прийду додому мене мамка вже з ремнем в руках чекає.
М.–А з ким ти гуляв?
Д.–З Чаном, завучем нашої школи.
М.–Ви з ним друзі з дитинства?
Д.–Так, пам'ятаю як ми в сьомому класі бігали за старшокласниками, що вони нас боялися і наш клас намагалися двадцятою дорогою обходити. Це зараз малишся більш спокійна, а раніше вона гіперактивною була.

     Тут у Мінхо задзвонив телефон, то був Хьонджин.

Х.–Мінхо, привіт. Як вчора з Феліксом погуляв?
М.–Привіт. Чудово, але тебе не вистачало.
Х.–Вибачаюсь, я вчора намагався звалити з дому, але мама не дала цього зробити.
М.–Дивно, зазвичай ти профі свого діла.
Х.–Виявилося, що не завжди. А ти зробив на сьогодні дз?
М.–Ні.
Х.–Я теж, ні. Земля і пуховик нам сьогодні.
М.–Щось придумаємо не хвилюйся.
Х.–Давай сьогодні разом до школи підемо?
М.–Давай, зустрінемось біля твого дому, бувай.
Х.–Бувай.

      Мінхо поклав слухавку та наклав сніданок.

М.–Смачного.
Д.–Тоді теж. Хьонджин дзвонив?
М.–Так.
Д.–А ти з кимось ще дружиш крім Фелікса та Хьонджина?
М.–З Чоніном з паралельногг класу та з Мінхьоком та Чжухані, але вони з іншої школи.
Д.–А чому я тебе з ними ні разу не бачив?
М.–Мінхьок поїхав в іншу країну, а Чжухані відправили до бабусі.
Д.–Зрозуміло.

     Хлопці поснідали та пішли збиратися. Зібравшись Хан з Мінхо вийшли на вулицю та попрямували до будинку Хьонджина.

М.–А нічого що ми ти мене тримаєш за руку і це може побачити Хьонджин.
Д.–Хай думає, що хоче.

     Підійшовши до будинку Хвана на хлопців вже чекав Хьонджин.

Х.–Мінхо, привіт. Доброго ранку, Хан Джисоне.
Д.–Доброго.
Х.–А ви зустріли Мінхо по дорозі та вирішили піти з ним?
Д.–Так.
М.–Хане, а може ви підете без мене?
Д.–Обіцяєш, що не запізнешся?
М.–Обіцяю.
Д.–Запізнешся отримаєш покарання і ти знаєш яке.

     Джисон пішов до школи, а Хьонджин з Мінхо ще стояли біля будинку Хвана.

Х.–А що за покарання?
М.–Я яке покарання можуть придумати вчителі?
Х.–Залишити після уроків та змусити щось робити, робити якісь завдання з їхнього предмету, або прибирати клас, або ще щось.
М.–Ось.

     Хлопці пішли до школи.