Цей незнайомець...Михайло Мудрик!?

five

                 На порозі — Domyi
---------------------------------------------

-Залюбки,-я посміхнулась йому.-Тільки Владу попереджу,та переодягнусь.
-Гаразд,я почекаю тут.

Адель зайшла у номер.
-Владо!Дай косметичку швидкоо!!
-Тримай,що сталось,куди ти так спішиш?
-Не важливо,-Аделіна вже закічнувала з макіяжем,тому підійшла до шафи.
-І що мені одягти?Може це плаття?
-А ти куди виряжаєшся так?
-Я потім тобі поясню,допоможи вибрати,що одягнути.
-Візьми ось це плаття.

Влада дістала із шафи молочне плаття,та простягла його дівчині.
Адель одягла плаття,яке чудово сіло їй по фігурі,одягла намисто та сережки,схопила телефон та вибігла з номеру.

-Я все)
-Ти..неймовірно виглядаєш.
-Дякую.

Вони вийшли з готелю та попрямували у задній двір готелю на 1 поверсі,де був басейн та вихід в невеличкий садок.Мудрик повів дівчину туди,він сів на галявинку та похлопав рукою біля себе,пропонуючи їй присісти.

-Я люблю це місце,тут найкраще видно зірки.Бачиш,ось там Велика ведмедиця,а там мала,-я зовсім не розумілась в астрології,але мені було так цікаво слухати його розповіді про сузір'я.Я весь час дивилась у його зелені очі,поки він не подивився у мої.Ми дивились один на одного хвилину,а здавалось,що я дивилась у його оченята добу.

-Твоя сім'я скучає за тобою?Я бачу ти часто залишаєшся після тренування,щоб позайматись ще.Ти часто з ними бачишся?Мама,тато,дівчина,можливо брат,сестра?
-Дівчина?
-Ну,так,я щось не те сказала?
-У мене немає дівчини.Я досі не знайшов ту саму.Я зустрічався з дівчатами,але всі вони чомусь були зі мною,або заради грошей,або заради моєї кар'єри.Я хочу зустрітити ту дівчину,що буде зі мною,тому що їй цікавий я,моя особистість,а не те,що я футболіст і скільки грошей у мене в гаманці.
Я нічого не відповіла на це,погладила його по спині та сказала.
-І все таки,ти не відповів на моє запитання.
-Я бачусь з ними,можливо не настільки часто,як хотілось би,але моя кар'єра вимушує.А ти?
-У мене немає з ким бачитись.
-Вибач,я не знав..
-Все гаразд,мій батько загинув на будівництві,несчастний випадок,а мама..я давно не бачила її,навідь не знаю чи жива вона,ми не спілкуємось.

На очах зразу почали навертатися сльози,досить болюча для мене тема,особливо про батька.Він підтримував мене у всьому,був опорою,підтримкою.Та коли його не стало,мій внутрішній світ рухнув,все посипалось на маленьки уламки.Хлопець міцно обійняв мене,та в його обіймах я розплакалась ще більше,ми просиділи так хвилин 10,я вже давно заспокоїлась та не плакала,але ніхто з нас не наважився відсторонитися один від одного.В його обіймах я почувала себе так спокійно,так..правильно..

-Та цікаво,я нікому не довіряла ці подробиці,лише Влада та Саша знають про це,а тобі я довірилаьс зразу,у тебе хороша енергетика,-я посміялась,та відсторонилася.Мої очі все ще були заплакані,тому Мудрик обережно витер сльози з моїх очей,та заправив прядку волосся за вухо,я почервоніла та відвернулась,щоб він цього не побачив.Я потрохи почала замерзати,але робила вигляд ніби почувала себе нормально.

-Замерзла?
-Та ні,все гаразд.

Хлопець поглянув мені у очі,та зняв з себе олімпійку й накинув мені на плечі,приобнявши мене за плече.Я була досить змучена,після перельоту,тому поклала голову йому на плече та прикрила очі.Звичайно засинати я тут не збиралась,та коли вже дуже захтілось спати,я сказала.

-Ходімо в готель.

Ми піднялись та вийшли з садку,було досить піздно тому ліхтарики уюе не світили,і щоб не заблукати або не впасти,я схопила Мудрика за руку.Вже біля мого номеру я хтіла прощатись,та знову зловила його погляд у своїх очах,відстань між нами все скорочувалась,та він поцілував мене.Ніжно,ніби чекав цього поцілунку усе життя,я відповіла взаємністю,та Мудрик відсторонився,ще раз залишив швидкий,невагомий поцілунок на моїх губах,та пішов до свого номеру,так і залишивши мене,незрозумілі почуття,та свою олімпійку...
Я зайшла у номер де вже спала Влада,тихенько переодягнулась та лягла у ліжко,я й забула що в руках у мене була його олімпійка,сьогодні сталось стільки всього,мої повіки зімкнулись,та я заснула з олімпійкою в руках.