Цей незнайомець...Михайло Мудрик!?

seven

        Стежечка — Христина Соловій
---------------------------------------------

Сьогодні був вихідний та Адель спілкувалась із Бражком на задньому дворі,ці двоє швидко знайшли конект,виявилось у них досить багато спільного.Вони балакали разом без перестанку,та у Аделіни задзвенів телефон,не подивившись хто там,вона вимкнула його.Після чого хлопець запропонував їй прогулятись,та вона звичайно погодилась.Вони гуляли у парку неподалік від готелю,та через пару годин Бражко сказав,що має ще плани на сьогоднішній день,тому вони розійшлись по своїм номерам,та коли Адель підійшла до свого номеру там її чекав Михайло,вона подумала,що він прийшов до неї,тому що скучив,але коли вона підійшла до нього він схопив її за лікоть,та зайшов разом із дівчиною в номер.
—Ай!Відпусти мені боляче!Що сталось?
—Та нічого не сталось,вирішила,що Бражко краще мене?
—А,так ти через це,Міш послу..
—Я не хочу нічого слухати,я бачив як ти з ним муркала на подвір'ї
—Чому ти не можеш просто послухати мене!Між мною і Бражком нічого не має!Досить придумувати те,чого не має!Ми просто розмовляли і все!
Мудрик нічого не відповів та вийшов із мого номеру,а я почала плакати не потрібно було кричати на нього,що якщо він взагалі кине мене?Після 20 хвилиної істерики Аделіна лягла на ліжко та заснула,а розбудила її Влада кажучи те,щоб вона збиралась на обід.Дівчина одягла білий топ на довгий рукав,та білі спортивні штани.

Та спустилась вниз до інших,Адель взяла собі салат,та яблучний сік.До неї підсів Міша та сказав на вухо.

—Після обіду в саду.
І продовжив їсти,коли Аделіна закінчила обідати,вона пішла у сад,дівчина хотіла помиритись із Мішею,але в неї було відчуття,що зараз Мудрик скаже,що кине її,та на її очах почали навертатись сльози,вона витерла очі рукавом,та зайшлв у садок,де вони дивились на зорі.

—Адель..
—Міш,не залишай мене будь ласка,вибая що я тоді накричала на тебе,вибач що заставила тебе ревнувати,вибач що..
—Стій,тихо,ти про що взагалі?
—Ну ти ж покликав мене щоб сказати,що ми розтаємось,хіба ні?..
—Сонечко..
Михайло підійшов та міцно обійняв її,а дівчина розплакалась від емоцій,що переповнювали її.
—Навідь не думай про таке більше,я обіцяю,що ніколи тебе не залишу.
—Обіцяєш?
—Обіцяю.
Міша витер мої сльози та поцілував мене ніжно-ніжно як ніхто ніколи не цілував,я відсторонилась та міцно обійняла його.
—Давай проведемо весь день разом?
—А Влада не обідиться,що ти знов виганяєш її до Зіни?
—Ахаха,ні,не обідиться)
—Ну тоді добре,—Хлопець поцілував мене у чоло,та ми пішли у мій номер.Цілий день ми дурачились,грали у настольні ігри та дивились фільми.Наступні місяці проходила підготовка до товариських матчів,я вечь час підтримувала Мудрика,ми майже увесь час були разом,за цей невеликий час я полюбила Мішу ще більше.Сьогодні був досить особливий день,день народження Миколенка,ми з усією збірною привітали його,та я звичайно провела з ним невелике  інтерв'ю.Після чого ми усі вирішили поїхати відпочити у клуб.Я почала збиратись із Владою на вечірку у клуб,зробила макіяж,