Врятуй мене... (2) (ЗАКІНЧЕНИЙ)

П'ятий (12)

На роботі я все ніяк не міг заспокоїтися. Несса дуже схожа на Ліз. Мою Ліз, але чи вона це? Я зовсім не пам'ятаю її татуювань. Єдине яке я запам'ятав було на шиї, але Несса постійно з розпеченим волоссям і не закладає волосся за вуха
Поки директриса вийшла я зайшов до неї в кабінет і знайшов досьє Несси. Сфоткавши все я швидко й непомічено вийшов 

На зоні багато чому вчать. Одне з основних, пройти непоміченим 

Провівши день на роботі я поїхав додому і одразу ж сів за пошуки моєї нової подруги 

- Ванеса Джорджия Гвін... Дата народження збігається... Місце народження.... Та вона тупо скатала все зі своїх документів. Єдине що ім'я і прізвище... Почекай. Маму Ліззі звати Джорджия. От звідки 2 ім'я - я вдарив себе по чолу - Як відчував що це ти. Отже, я не схиблений на тобі і це справді ти. Моя маленька дівчинка - я радів що знайшов її. Місяць, я місяць думав що я просто вигадую собі  що ви схожі. А ви обидві одна і та ж людина 

Мій телефон почав вібрувати. Контакт "Несса 💃" 

- Що таке маленька? Щось сталось?

×××
- Ало 
×- П'ятий... - голос дівчини насторожив мене 
- Так 
×- Ти б міг мені допомогти? 
- Дивлячись чим
×- В тебе є знайомі які можуть пробити людину?
- Що сталось?
×- Це треба не по телефону обговорювати...
- Зрозумів. Через 20 хвилин я буду в тебе 
×××

Я забрав ноут та поїхав до дівчини. Вона відчинила мені двері. Бордове волосся було зібрано в не обережну гульку

- Проходь 
- Що сталось? В тебе хтось пропав? 
- Пам'ятаєш я тобі говорила за свого хлопця
- І?
- Він останній час себе дивно веде. Я... Я думаю він мені зраджує...
- Ти впевнена?
- Ні, але він став дивним 
- Добре - я дістав ноут і відкрив програму - Ім'я і прізвище - дівчина вагалась. Вона пам'ятає мене, вона знає хто я, а як йолоп не міг здогадатись що це моя дівчинка лише тому, що в неї було інше ім'я, прізвище і колір волосся - Л...Несс - я ледь не здав себе 
- Ділан Хартман...
- Зараз... - я почав рити під хлопця. Сіроока сіла поруч і дивилась що я роблю. Я тепер знаю з ким вона, це моя перевага - Ділан Хартман.... Він?
- Так...
- Ну що можу сказати. Бізнес чистий, прибуток достатній. Оп 
- Що там?
- Він тільки-но забронював номер в готелі в Лос-Анджелесі 
- Але ж він має бути в Лас-Вегасі 
- Кажу те що бачу. Можу камеру зламати в готелі 
- Можеш?
- Так. Якщо звісно хочеш перевірити 
- Давай - дівчина підсіла ближче. Я швидко зламав камеру в готелі. Ми бачили як хлопець заходить в готель з якоюсь шатенкою - Аміра... - я мовчки дивився далі. Вони обидва взяли ключі і за руку пішли в номер - Вони ж не могли... - в дівчини з'явились сльози на очах - Він не міг мені зрадити...
- Чому ти так впевнена?
- Вони терпіти один одного не можуть 
- Схоже то була гра на публіку 
- Можеш подивитись поверх на який вони підіймаються? - я перемкнув камеру поверху. Дівчина взяла телефон і почала дзвонити - Привіт Амір - ми бачили як дівчина взяла слухавку - А ти де? В Лос-Анджелесі? А ти сама? А? Та просто мені знайома написала що бачила тебе в Лас-Вегасі, а ти казала що полетиш в Лос-Анджелес. Добре, вибач що відволікла 
- Одна не збрехала на половину 
- Привіт любий - мій кулак стиснувся коли я почув це не в мою сторону з її вуст - А ти де? Вдома? Ти сам? Так? Добре, добраніч 
- Що сказав?
- Що вдома, що він сам і вже збирається лягати... Як відчувала що щось не те... 
- Ти будинок знімала чи то його?
- Де?
- В Лас-Вегасі 
- Я переїхала до нього... Божечку... Він зраджує мені - дівчина дивилась в ноут. Я повернув голову від неї і побачив як хлопець Ліз цілується з її подругою 
- В тебе є там друзі?
- Так 
- Попроси їх забрати речі від нього, бажано сьогодні 
- Зараз. Ало... Привіт Чарлі, вибач, ти зараз не спиш? Можеш допомогти? Поїдь до мене з Ділом додому і збери всі мої речі які залишились - дівчина ледь стримувалась аби не заплакати - Так. Просто я ще не скоро зможу приїхати, а мені потрібні мої речі... Ти зможеш їх в себе потримати? - сіроока закусила губу, я так хотів зараз її поцілувати і сказати що я поруч і більше нікому її не віддам - З'їздь з Лендоном, будь ласка... Діла зараз вдома нема, ключ під горщиком. Дякую Чарлі 
- Що там? 
- Подруга все забере. Вона знає де мої речі і які вони... Я... Я 2 роки думала що він... Чому так? - моя дівчинка почала плакати, я прибрав ноут з колін й просто обійняв дівчину, вона втискалась в мене як маленьке, налякане, мокре кошеня - Один став наркоманом... Другий змусив мене втекти від нього... Третій зраджує з подругою... Чому так? Чому ті кого я люблю роблять мені боляче? 
- Тихенько маленька - спокійним і тихим голосом мовив я погладжуючи дівчину по волоссю. Її це завжди заспокоювало 
- Чому вони всі роблять мені боляче? Він і справді мені симпатизував... Я вірила йому всі 2 роки 
- Я розумію... Тихенько... Все скоро наладиться 
- Коли? Коли все наладиться П'ятий? 

Коли ти зможеш пробачити мене і повернешся до мене кицю 

- Я обіцяю, все скоро наладиться 
- Я не... Я не вірю тобі - в дівчини почалась істерика, вона била мене в груди - Не вірю. Не вірю. Не вірю.... Я тобі не вірю П'ятий, чуєш, не вірю 
- Чую, я все чудово чую - я міцніше обійняв дівчину. Вона зупинилась й намагалась перестати плакати. Я знав що вона робить, вона слухає моє серцебиття - Тихенько, тебе більше ніхто не образить, чуєш мене? - говорив я майже пошепки. Руки дівчини нарешті обійняли мене й вона просто лежала на мені - Заспокоїлась? 
- Мені треба води...
- Я зараз - я пішов на кухню. Поки я наливав воду в чашку мене обійняли зі спини за торс - Ти могла почекати поки я прийду 
- Не залишай мене зараз саму...

Чи здогадуєшся ти що я знаю хто ти кицю? Ти думаєш що я не пам'ятаю тебе? Ти моя і я більше нікому не дам тебе образити 

- Я ж просто в сусідній кімнаті 
- Не залишай мене зараз саму, я боюсь що я можу зробити щось з собою... - вона втислась в мене сильніше 
- Добре - я поклав руку на руки дівчини - Де в тебе аптечка? 
- В тебе напроти обличчя - я відкрив шафку й почав шукати заспокійливе 
- Тобі треба це випити - я повернувся до сіроокої і простягнув чашку. Вона випила майже все до дна за один ковток - Тепер тобі треба лягти відпочити - я взяв дівчину за руку й повів у вітальню

Я сів на диван, сіроока лягла поклавши голову мені на коліна, я накинув на неї пледик 

- Дай руку - я простягнув дівчині руку яку вона обхопила двома своїми інша ж моя рука лежала в дівчини на голові і я погладжував її волосся зариваючи пальці - Як добре що завтра субота 
- Так... - моя дівчинка заснула через 5 хвилин тримаючи мою руку у своїх - Моя ти маленька... Цей придурок поплатиться за це. Я вже поплатився за те що я покинув тебе  і тепер я все виправлю