Врятуй мене... (2) (ЗАКІНЧЕНИЙ)

П'ятий (7)

2 роки пройшло на диво не так вже й повільно. Чоловік який сидів зі мною на днях вже має вийти і я буду один в камері 

- Ну що Гнів. Сумувати за мною будеш?
- Знаючи їх, мені нового підселять 
- Молодняк 
- Згадай мене 2 роки тому 
- Та ти тут одразу показав хто ти і що ти 
- Фінген 
- Коли вийдеш і потрібна буде допомога. Звертайся 
- Та в мене є люди та й гроші 
- То на всяк
- Добре 
- Та дівчина більше не приходила?
- Ні. То був єдиний раз 
- Сама не захотіла більше бути з тобою?
- Навпаки. Не хотів аби вона чекала мене 
- І як ти живеш з розумінням що дівчина яку кохаєш не чекає тебе?
- Фігово. Але нехай вона буде щаслива з іншим ніж не щаслива зі мною 
- Сам то вірив у свої слова?
- В ці. Ні 
- Окей чувак. Я буду писати тобі новини з волі 
- Як газету читати буду 
- Ато. Я вмію казки писати 
- Тільки ти правду пиши, а не казки 
- Добре, добре 
- Номер 02513 
- Я 
- На вихід 
- Кріпись малий 
- Давай 

І знову я один тут. Від Ліз я не отримав більше нічого крім підвіски на шиї та прощання коли вона приїхала сюди. Хлопці приходили до мене, і гріхи і племінник, але нічого мені за неї не розповідали 

-  Номер 02786. У вас зустріч. З камери 
- Ух ти яка честь 

Мене повели в кімнату для "побачень". Там на столі сидів Ноен 

- Привіт брате 
- Привіт 
- Як ти тут - я підійшов до хлопця й сів на стілець перед ним 
- Та по тиху 
- Вже всіх під себе підгріб?
- Ображаєш 
- Хто б сумнівався - хлопець дивився мені на шию - Носиш?
- Так. Рука не піднімається зняти. Я тут одному руку зламав за те що зірвати з мене кулон хотів
- Співчуваю тому бідоласі
- Як гріхи?
- Ми розпались. Якщо без Джея ми могли існувати, то без тебе ні. Ми намагались триматись, але хлопці пішли в загул. Нам не вистачає тебе придурку 
- Що зі Стейсі?
- Ай... Знов якогось імбіцила знайшла. За ці 2 роки я вже збився скільки в неї хлопців було 
- Вона була довго травмована. Нагулює те що пропустила 
- Ти теж таким будеш коли вийдеш?
- Не знаю...
- Сумуєш за Ліз? 
- Майже кожну ніч сниться. Я через це з розуму сходити починаю 
- Жалкуєш про своє рішення і її обіцянку?
- Пожалував вже через пів року. Думав справлюсь, але мені її не вистачає 
- Я знаю що не маю цього робити і казати, але я й досі з нею підтримую зв'язок. І Стен також 
- Тільки хотів спитати чи спілкуєтесь ви. Як вона?
- Вона досі не може відпустити тебе. Звісно вона не каже цього на пряму, але постійно питає як ми до тебе сходили і чи питав ти за неї 
- Вона переїхала?
- Ще в той день. Вона більше не приїжджала
- Знаєш де вона?
- Навіть якщо ти мені будеш зуби вибивати я хєр тобі скажу - я почав посміхатись спустившись трохи на стільці й засунувши руки в кишені 
- Ви їздили до неї?
- Ні. Вона не дала адреси. До речі - я підняв погляд - Як ти і хотів. В неї нове ім'я та прізвище 
- Справді? 
- Так. Я не знаю з ким вона зв'язалась, але вона повністю стала новою людиною
- Пробував пробити її нове ім'я?
- Хитра срака. Хочеш вивідати 
- Трохи 
- Пробував. Вона зробила все красиво 
- А за старе ім'я 
- Стерла все
- Стерла кажеш 
- Угу 
- А волосся? 
- Вона за ці 2 роки такі експерименти на голові робила. Єдине що каре ще не зробила 
- Вона і казала що каре їй не личить і вона його робити нізащо більше не буде 
- Можу трохи показати 
- Давай - хлопець дістав телефон та простягнув мені. В Ліззі на фото постійно новий колір. То руда, то фіолетова, то блакитна - Райдуги не вистачає - я пропонував ще одне фото - А ні, є 
- Вона ще й пірсу зробила. Губу 
- Круто. А тату нові є?
- Та наче є. В неї вже з 7 татуювань
- Коли приїжджала до мене було 3 
- Так 
- Старі перекривала?
- Ні. На відріз відмовилась. Сказала що вони для неї дуже цінні 
- Працює зараз
- То більше для душі ніж робота. Не може вона вдома сидіти постійно. Казала що голоси тоді чути починає. Коли вийдеш в тебе не менша сума буде на рахунку яку ти віддав їй 
- Добре - я дивився на фото моєї дівчинки де вона тримала великого іграшкового ведмедика в руках 
- Це їй Елліс відправила
- Вона спілкується з моїми?
- Через Стена і дуже рідко 
- Вона когось знайшла? 
- За це не знаю. Знаю тільки що досі тебе відпустити не може 
- Мені сказали я можу раніше вийти 
- Ріллі?
- Угу. Я тут паїнька 
- Хто? Ти? 
- Ага. Я всіх під себе підгріб і мене всі слухають. Охорона каже тут такого порядку ніколи не було. Я сильно нікуди не лізу 
- Ти точно П'ятий?
- Я Гнів. Мені пробачають мої бійки оскільки я поставив на місце минулих авторитетів 
- Вирішив підлизатися 
- Можна і так сказати 
- Тут сильні злочини чи слабкі теж є?
- Зґвалтування, вбивство, викрадення 
- Ммм. Букет 
- Так 
- Бачу теж наколки зробив
- Та трохи - я віддав телефон Ноену й показав праву руку яка була майже повністю забита 
- Це часом не той ескіз який Ліз зробила? - від кисті й до ліктя мою руку овивав дракон 
- Він 
- Тобі його Стен притягнув?
- Так. Сказав їй що для себе, хоча це я його попросив за це 
- Навіть не перероблювати?
- Я хотів аби в мене була точна копія її ескізу 
- Хоч щось її теперішньої є 
- І я про це ж 
- Стейсі каже що нарешті має змогу повернути тебе...
- Моє рішення щодо твоєї сестри не змінилось. Я досі пам'ятаю що вона зробила. Я вважаю її винною за те що я зараз тут і Ліз зараз далеко від мене, а не в мене під боком 
- Як ти тут без сексу чуваче? 
- Тяжко 
- Ти був залежним від Ліз та її тіла 
- І я собі не зраджую. Терпіти постійно не виходить, а руки мають властивість братись мозолями - Ноен почав сміятись 
- А це тільки 2 роки
- Мені можуть на стільки ж зменшити строк якщо я тут когось не заб'ю
- Окей ще роки 4. Та в тебе то вже не руки будуть 
- Хто ж знає 
- Ґеїв тут нема?
- Для себе питаєш? - з насмішкою поцікавився я 
- Та йди ти. Я вже скоріш тобі віддамся ніж комусь з них 
- Це ти так мене втішаєш?
- Думай як хочеш 
- Тут такі є, але їх собі діди позабирали 
- Ти тут король 
- Чоловіками не цікавлюсь 
- От і добре 
- Час вийшов 
- Я погнав
- Давай брате. Ми тебе чекаємо 
- Давай