Врятуй мене... (2) (ЗАКІНЧЕНИЙ)

П'ятий (32)

Пройшло 4 місяці. В Ліз вже почав рости животик і вона була безмежно цьому рада. Я оточив її ще більшою турботою і взагалі не давав їй напружуватись від чого вона починала злитись. За 5 років розлуки вона нажила собі синдром "Я сама" і я все ніяк не міг його позбутись

- Хагрівз. Те що я вагітна не означає що в мене не працюють руки і я не можу приготувати поїсти 

Вхідні двері відчинились і до нас зайшли Юбенкси 

- Що за гул?
- Привіт 
- Привіт народ 
- П'ятий з мене якогось інваліда робить. Він взагалі не дає мені нічого робити 
- Хвилюється за твій стан та дитину 
- Ноен так само біля мене бігав коли я вагітна була 
- І він тобі не набрид за 9 місяців? 
- Спочатку так, а потім коли Зак народився то було навіть добре що Ноен постійно поряд 
- Ну от 
- Та дай мені приготувати хоч щось - репресувала брюнетка  
- Ти ще ніжкою тупни для цілої картини - в мою сторону полетіла ложка 
- Ешлі не була агресивною 
- Бо твій друг не дає мені нормально дихати 
- Він тобі і раніше не давав. Все щось на шиї пов'язати хотів 
- А ти не підбадьорюй його - в Ноена також полетіла ложка 
- Воу, воу маленька. Гальмуй - Ешлі підійшла до Ліз і обійняла її - Не злись 
- То не я. То дитина
- Не знав що малюки впливають на мати в утробі 
- Ще і як впливають. І схоже що наша буде любити кисле. Мене так на лимони тягне 
- На скільки сильно?
- На стільки - Ліз дістала миску для фруктів в якій були одні лимони 
- Ого. П'ятий, це 100% твоя дитина
- Ми на острові були тільки вдвох. Звісно моя 
- Давай я тобі допоможу. Що ти хочеш приготувати?
- Пиріг...
- Давай тоді приготуємо. Хлопці, взяли Зака і завалили з кухні. Швидко 
- Чого це 
- На раз - зібрались, на два - з'їба.. 
- Ми зрозуміли 

Я взяв Зака на руки й пішов у вітальню 

- Як добре що ви приїхали. Ешлі на Ліз як заспокійливе зараз діє 
- Ешлі була з нею коли Лорен сказала що Ліз вагітна. От вона і бачить в ній підтримку
- Точніше маму 
- Ліз так і не розмовляла з батьками?
- Ні. Вони ще ні разу не бачились після того, як Джей її забрав
- І вона ні разу не хотіла до них з'їздити?
- Я питав в неї до того як сів. Говорила що не хоче з ними бачитись. Та й нещодавно цікавився за це. Вона не хоче розповідати їм за своє життя
- Вона просто викреслила батьків з нього 
- Можна і так сказати 
- А чому в тітки Ліззі великий животик?
- В Ліззі в животику дитинка живе 
- Вона з'їла дитинку? Вона мене також з'їсть? - ми почали сміятись 
- Ні. Вона тебе не з'їсть 
- А як в неї дитинка в животику з'явилась?
- Йди сюди - я посадив хлопчика собі на коліна - Пам'ятаєш тітка Ліззі з'їла насіння
- Так 
- Ну от. Вона з'їла насінинку і з неї проросла дитинка 
- А як її витягти звідти? 
- Ще поки рано 
- Потім тітка Ліззі поїде в лікарню і лікарі все зроблять 
- А я також з насінинки з'явився?
- Так 
- А де взяти таку насінинку? - я подивився на Ноена 
- Навіщо вона тобі? 
- Я сестричку хочу. Я мамі дам насінинку і в неї буде також дитинка 
- Люба - крикнув Ноен 
- Чого ви кричите? - дівчата зайшли у вітальню 
- А тато з дядьком П'ятим сказали що в тітки Ліззі в животику росте дитинка. І вона там з'явилась через насінинку яку вона з'їла - в дівчат розширились очі - Мама. Давай тобі також таку дамо 
- Навіщо?
- Я сестричку хочу 
- Це тобі тато таке сказав?
- Ні. Я сам хочу сестричку
- Любий
- То не я. Чесне слово. Він сам